Рішення № 79197325, 10.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М ІН І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 р. Справа № 480/4530/18

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд зобов'язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2018 на час його звільнення зі списків особового складу.

Свої вимоги мотивує тим, що він до 31.07.2018 проходив військову службу за контрактом у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Наказом від 31.07.2018 № 1191-ОС позивача звільнено з військової служби у запас. За час проходження військової служби позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період 01.07.2015 по 31.07.2018, у зв'язку з чим позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду від 07.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.12.2018 представник Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України надіслав відзив на позовну заяву (а.с. 20-23), у якому зазначив, що виплата індексації заробітної плати здійснюється виключно в межах фінансових ресурсів на відповідний рік. Враховуючи вимоги Закону України "Про державний бюджет України на 2015-2017 роки" було значно зменшено і затверджено в кошторисах видатки для Державної прикордонної служби України. У зв'язку з цим адміністрацією Державної прикордонної служби України були видані накази про утримання чисельності військовослужбовців і працівників та фактичні видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, здійснювати лише в межах фонду грошового забезпечення і заробітної плати. Згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загону згідно з бюджетними призначеннями за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. Просив відмовити в задоволенні позову та справу розглядати за участю представника відповідача.

У відповіді на відзив (а.с. 14-18) позивач зазначив, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.

Ухвалою суду від 26.12.2018 призначено справу до судового розгляду з викликом сторін на 10.01.2019.

У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні (а.с. 32).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу за контрактом у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника 5 прикордонного загону від 18.07.2018 № 179-ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, а наказом начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31.07.2018 № 191-ОС "По особовому складу" (а.с. 9) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Із копії листа Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.11.2018 № 11/М-213 (а.с. 10) вбачається, що фінансування на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців надходило для погашення заборгованості лише включно по травень 2015 року. Тобто позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 31.07.2018.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно з приписами ст.ст. 2, 4 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 6 Закону № 1282-ХІІ).

Згідно з вимогами пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Отже, посилання відповідача на відсутність закладення до бюджету коштів для виплати індексації, суд не приймає до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

У ст. 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Частиною 3 ст. 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 33 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. У період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною 5 ст. 95 КЗпП України.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (п. 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (п. 2.3).

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

У даному випадку позивач має право на індексацію грошового забезпечення та виплату належних йому сум, оскільки питання індексації заробітної плати врегульовано Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Кечко проти України", "Сук проти України").

Відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що він протягом 2015-2017 років звертався до відповідного органу щодо виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення. Таким чином, відповідач протиправно не нараховував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 31.07.2018 включно.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаних норм слідує висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві. Таким чином, суд вважає, що вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому це повинно бути пов'язано із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2018 включно. Суд зазначає, що така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2018 включно.

Зобов'язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (40030, м. Суми, пров. Громадянський, 1, код ЄДРПОУ 14321759) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2018 включно.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал