Ухвала суду № 79196891, 11.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 січня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/4441/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Горобця О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду з позовом у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 12.12.18 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому просив:

визнати протиправними та скасувати накази від 29.03.18 №510, від 10.04.18 №152 о/с "По особовому складу";

поновити лейтенанта поліції ОСОБА_3 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції;

стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.18 провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовом представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, розгляд якої ухвалою від 14.12.18 призначено у підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні 10.01.19 представник позивача заяву про поновлення строку звернення до суду підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача у підготовчому засіданні наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Заслухавши доводи представника позивача та думку представника відповідача, розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

За приписами пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої, третьої та п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини другої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Матеріалами справи підтверджено, що трудову книжку, військовий квиток, довідку для постановки на військовий облік та витяг з наказу від 10.04.18 №152 о/с про звільнення ОСОБА_3 з поліції позивач отримав 10.04.18.

Відповідні обставини визнаються позивачем та не оспорюються сторонами.

До суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_3 звернувся лише 12 грудня 2018 року, тобто більше, ніж через вісім місяців з моменту прийняття спірного наказу про звільнення зі служби в поліції.

У заяві про поновлення строку звернення до суду та у підготовчому засіданні представник позивача стверджував, що підставою для звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції слугував факт складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому позивач не міг звернутись до суду раніше, аніж місцевим судом загальної юрисдикції було розглянуто справу про притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 30.07.18 у справі №530/166/18 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності /а.с. 14/.

За твердженням представника позивача, після набрання законної сили постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 30.07.18 ОСОБА_3 звернувся з рапортом від 18.09.18 на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому просив скасувати наказ про його звільнення з поліції /а.с. 15/. Однак, листом від 26.09.18 вих. №Д-487/115/04/12-2018 відповідач повідомив ОСОБА_3 про відсутність підстав для задоволення його рапорту.

З цих підстав представник позивача вважав, що строк звернення до суду з даним позовом ОСОБА_3 пропущено з поважних причин.

Оцінюючи наведені доводи представника позивача, суд виходить з такого.

Наказом від 10.04.18 №152 о/с позивача звільнено зі служби у поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Підставою для звільнення визначено наказ ГУНП в Полтавській області від 29.03.18 №510.

Суд враховує, що цим наказом визначено за необхідне застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з грубим порушенням службової дисципліни /а.с. 68/.

Таким чином, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції визначено порушення останнім службової дисципліни, а не притягнення до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведеного, доводи представника позивача про неможливість подання позову про скасування наказу про звільнення до розгляду місцевим загальним судом справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності судом визнаються безпідставними.

До того ж, суд враховує, що постанова Гадяцького районного суду Полтавської області від 30.07.18 у справі №530/166/18 набрала законної сили 10.08.18 /а.с. 14 - зворот/, а даний позов подано до суду лише 12.12.18.

При цьому, даною постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, а не з огляду на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення /а.с. 14/.

З приводу посилань представника позивача на звернення ОСОБА_3 з рапортом про скасування наказу про звільнення, суд звертає увагу на те, що Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено досудового порядку вирішення спору у разі звільнення поліцейського зі служби в поліції.

А тому, звернення ОСОБА_3 до відповідача з рапортом від 18.09.18 не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Окрім того, суд враховує, що про відсутність підстав для задоволення рапорту від 18.09.18 позивача повідомлено листом ГУНП в Полтавській області від 26.09.18 вих. №Д-487/115/04/12-2018 /а.с. 15-16/.

Разом з цим, представником позивача необґрунтовано неможливість подання позову у період з жовтня по грудень 2018 року, тобто, протягом більше двох місяців.

Будь-яких інших доводів про наявність поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду заява про його поновлення не містить.

Представник позивача у підготовчому засіданні акцентував увагу виключно на вищенаведених доводах та повідомив про відсутність інших причин поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Стосовно посилань представника позивача на рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Ільхан проти Туреччини" та "Белле проти Франції" суд зазначає, що відповідні висновки Суду щодо забезпечення права на судовий захист мають застосовуватись у сукупності з фактичними обставинами справи, зокрема, щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду. Однак, у цій справі, такі поважні причини відсутні.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд враховує, що даний спір стосується звільнення позивача з публічної служби. У спірних відносинах законодавцем визначено скорочені строки звернення до суду з позовом про оскарження наказу суб'єкта владних повноважень про звільнення зі служби, а саме - один місяць з моменту, коли особа дізналась або мала дізнатись про ухвалення роботодавцем рішення про звільнення.

Позивач дізнався про звільнення зі служби в поліції 10.04.18, що підтверджено розпискою ОСОБА_3 про отримання трудової книжки та витягу з наказу про звільнення /а.с. 78/. Натомість, з позовом про скасування наказу про звільнення позивач звернувся до суду лише 12.12.18, тобто, через вісім місяців після того, як довідався про своє звільнення зі служби в поліції.

Належних та допустимих доказів для визнання причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними позивачем не надано, а обставини, на які він посилається не є такими, що виключають можливість своєчасного звернення до суду з цим позовом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду та необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду за відсутності поважних причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 4, 122, 123, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд упродовж п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16 січня 2019 року.

Суддя О.О. Кукоба