Ухвала суду № 79196734, 16.01.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/305/19

Провадження № 1-кс/206/71/19

У Х В А Л А

16 січня 2019 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., при секретареві Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Рабощук О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого повну середню освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, працює ФОП «ОСОБА_2», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України,

за участю:

прокурора Лихолата Б.Д.,

захисника Гусєва І.І.,

підозрюваного ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року слідчий Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Рабощук О.О. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 08.01.2019, приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_2, разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 йшли вздовж вулиці Лебедина у напрямку провулка Лебединого у м. Дніпро, де навпроти домоволодіння АДРЕСА_3 зустріли раніше знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

У цей же день, приблизно о 12 годині 35 хвилин, знаходячись навпроти домоволодіння АДРЕСА_3, у ОСОБА_2 з ОСОБА_5, в ході розмови, на грунті раніше виниклих неприязних відносин, виникла сварка. В ході якої у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5

Цього ж дня, приблизно о 12 годині 37 хвилин, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, підійшов до ОСОБА_5 на відстань витягнутої руки та наніс йому два удари кулаком правої руки в область голови, в результаті чого останній впав на землю,

В подальшому ОСОБА_2, знаходячись навпроти домоволодіння АДРЕСА_3, не зупиняючись на досягнутому, схилився над ОСОБА_5 та розуміючи небезпеку настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, продовжив наносити йому тілесні ушкодження в область тулубу (не менше 5 ударів). Далі, цього ж дня, ОСОБА_2, побачивши, що ОСОБА_5 намагається піднятися з землі, наніс йому ще один удар коліном в область обличчя.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_5, о 14 годині 55 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 97 від 09.01.2019 року смерть ОСОБА_5 настала в наслідок: шоку, множинних переломів ребер, закритої тупої травми грудної клітини, нападу з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.

У клопотанні слідчий зазначає, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Слідчий зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінально процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може переховуватися від органів слідства та суду, а також знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що саме такий запобіжний захід зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати до нього домашній арешт, оскільки ризики, які слідчий зазначає у клопотанні, жодним чином не підтверджуються.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12019040700000028 від 09 січня 2019 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

14 січня 2019 року о 22:00 годині ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 15 січня 2019 року о 19:30 годині останнього було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_2 було отримано 15 січня 2019 року о 19:40 годині.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У силу ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий; а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вважаю, що клопотання та додані матеріали, надані слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення, що підтверджується дослідженими копіями матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

Клопотання та матеріали, надані слідчим, дійсно свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість можливого покарання є всі підстави вважити, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Також підозрюваний знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі та незаконно впливати на свідків, а саме на ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та інших щодо зміни в подальшому ними свідчень по вищевказаному кримінальному провадженню.

Вирішуючи подане клопотання суд, також, враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими ознаками, на думку слідчого судді, є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному ОСОБА_2 злочину, що спричинив загибель людини, життя якої є найвищою цінністю у суспільстві.

Дані відносно особи підозрюваного враховуються судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, а тому викладене вище у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку та виключає об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного більш м'якого виду запобіжного заходу, який він просив застосувати до нього, оскільки не буде слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства.

Виходячи із вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року у розмірі 1921,00 гривень.

Враховуючи характеризуючи данні підозрюваної, вважаю, що сума у розмірі 70 прожиткових мінімумів, що складає 134470,00 гривень буде достатньою мірою, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

У відповідності до ст. 194 КПК України на підозрюваного необхідно покласти обов'язки у разі внесення застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Рабощук О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 14 січня 2019 року до 14 березня 2019 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 70 (сімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134470,00 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок (банк отримувача ГУДКСУ в місті Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, код отримувача (МФО) 820172, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, рахунок отримувача № 37312066017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження № 12019040700000028 від 09 січня 2019 року, підозрюваний (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали)

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні процесуальні обов'язки:

- прибувати за кожним викликом прокурора, слідчого та суду;

- не відлучатися з міста Дніпра без дозволу прокурора, слідчого та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Лихолата Б.Д.

Строк дії ухвали визначити до 14 березня 2019 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Р.О. Кушнірчук