Рішення № 79196594, 15.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 р. № 400/2736/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

третя особа:Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення документів для призначення позивачу пільгової пенсії за вислугу років та зобов'язання провести розрахунок розміру грошового забезпечення позивача, оформити документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУПФУ) для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262) у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду - 21.08.1996 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив службу в органах внутрішніх справ, а потім - в поліції, з якої звільнений через хворобу. На час розгляду справи позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262. У вересні 2018 р. позивач звернувся до відповідача з питання перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення пенсії та оформлення документів до ГУПФУ для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262. Відповідач відмовив у вчиненні зазначених дій через відсутність у позивача необхідної календарної вислуги років.

28.11.2018 р. відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що вислуги років позивача станом на день його звільнення недостатньо для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.

29.11.2018 р. позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що відзив відповідача не містить доказів чи посилань на норми права, якими обґрунтовані його доводи. Відповідачем не спростовано доводи позивача.

За клопотанням відповідача суд ухвалою від 03.12.2018 р. залучив до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

17.12.2018 р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких посилання позивача на редакцію Закону № 2262 станом на дату прийняття його на службу є безпідставними.

Третя особа 08.01.2019 р. подала письмові пояснення, згідно з якими позивач скористався правом на первинне призначення пенсії. Вимоги позивача щодо призначення пенсії за вислугу років, у разі його звернення з такою заявою до ГУПФУ, будуть розглядатися в контексті переведення з одного виду пенсії на інший.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а потім - в поліції. Наказом від 27.11.2018 р. № 301 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 30.11.2017 р. за ст. 77 ч. 1 п. 2 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). На день звільнення вислуга років позивача в календарному обчисленні складала 21 рік 3 місяці 9 днів.

Як вбачається з протоколу за пенсійною справою позивача, йому призначена пенсія по інвалідності на підставі Закону № 2262.

24.09.2018 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку розміру грошового забезпечення (з урахуванням пільгового стажу) для призначення пенсії, а також оформлення документів та подання їх до ГУПФУ для призначення позивачу пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262.

Листом від 19.10.2018 р. відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, посилаючись на відсутність у нього права на призначення пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років на день звільнення (23 роки та 6 місяців).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок) затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1.

Відповідно до п. 4 Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.

Серед таких документів є грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби (п. 7 Порядку).

Відповідно до п. 17, 18 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 2262 пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, виключно ГУПФУ має повноваження на переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію про вислугу років. Відповідач, роблячи висновок про недостатність календарної вислугу років для призначення позивачу пенсії за вислугу років, вийшов за межі своїх повноважень. Відповідач у даному випадку зобов'язаний лише видати позивачу довідку про розрахунок грошового забезпечення, а рішення про призначення пенсії або відмову в її призначенні, у тому числі здійснювати розрахунок необхідної вислуги років, має право приймати лише ГУПФУ. На час розгляду справи ГУПФУ не відмовляло позивачу в переведенні на пенсію за вислугу років, оскільки позивач з такою заявою не звертався, у зв'язку з чим суд не може в даній справі надавати висновок про достатність чи недостатність вислуги позивача для переведення його на пенсію за вислугу років.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає порушеним право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, яка необхідна йому для звернення до ГУПФУ з питання переведення на інший вид пенсії.

Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В абз. 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

До того ж, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

У даній справі суд вважає, що для ефективного поновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача виготовити довідку про розмір грошового забезпечення позивача. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,80 грн., відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 352,40 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735), за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), про визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення документів для призначення позивачу пільгової пенсії за вислугу років та зобов'язання провести розрахунок розміру грошового забезпечення позивача, оформити документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду - 21.08.1996 р.

2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області виготовити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) судовий збір у сумі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві грн 40 коп.) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.01.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська