Ухвала суду № 79196304, 15.01.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/92/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про стягнення компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просить:

- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні, за період з 27.06.2017 року по 28.07.2017 року у сумі 9647,82 грн. (дев'ять тисяч шістсот сорок сім гривень 82 копійок), в рахунок грошової компенсації завданої моральної шкоди 2000 грн. та витрат в сумі 160 грн. на отримання доказів з "ПриватБанку".

Дослідивши матеріали справи, суд встановив що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Так, позивача звільнено з служби в поліції 27 червня 2017 року. Приписами ч.5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Строк звернення до суду обраховується з дня звільнення, тобто з 27 червня 2017 року. Останнім днем звернення до суду був 27 липня 2017 року.

Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку має місце пропуск не тільки спеціального строку визначеного ч.5 ст.122 КАС України, а й загального визначеного ст. 233 КЗпП України.

Так, згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не входять до фонду оплати праці (п.3.9.).

Інакше кажучи, такі виплати не є зарплатою. Це своєрідна «неустойка». При цьому в ч. 2 ст. 233 КЗпП України ідеться про безстрокове звернення до суду для стягнення саме зарплати.

Відповідно, середній заробіток, який став предметом спору, - це не зарплатна виплата і за її стягненням потрібно було звернутися до суду протягом трьох місяців (як зазначено в ч. 1 ст. 233 КЗпП).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові судової палата у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі №6-116цс15 (номер в ЄДРСР 46301604).

Позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням підстав пропуску такого строку

Відповідно до ч.3. ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 4. ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви до адміністративного суду фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотока ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги майнового характеру, та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги не майнового характеру. Позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру, за які необхідно сплатити: - за вимогу по стягненню моральної шкоди - 768,40 грн.; - за вимогу по стягненню середнього заробітку - 768,40 грн. Таким чином, позивачу необхідно сплатити 1 536,80 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про стягнення компенсації - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула