Рішення № 79196260, 15.01.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3509/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Сагуна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Кропивницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, а також зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року у справі № 387/696/17, 1-кс/387/220/18 стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Богдана Валерійовича усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року у справі № 387/696/17, 1-кс/387/220/18.

Також позивач просить суд зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Богдана Валерійовича подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішенням суду, з урахуванням роз'яснення ухвали слідчого судді, було зобов'язано прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Палій К.В. негайно повернути потерпілому ОСОБА_1 тимчасово вилучене у нього майно по кримінальному провадженню, а саме дрова, які були вилучені згідно протоколу огляду місця події від 24.07.2017 з території домоволодіння ОСОБА_1

Вказані ухвали 05.12.2018 направлені на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Заява Позивача із вказаними ухвалами суду та квитанцією про сплату авансового внеску отримані Відповідачем 06.12.2018.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшевим Б.В. 10.12.2018 направлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач вважає, що відповідачем протиправно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки позивач вжив усіх необхідних заходів для повернення свого майна, вилученого у нього по кримінальному провадженню, проте відповідач з формальних підстав відмовився виконувати свої обов'язки та не вчинив жодних дій на повернення його майна.

Ухвалою суду від 02 січня 2019 року позивачу поновлено строк звернення до суду (а.с.1).

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.38)

Представники відповідача в судове засідання 11.01.2019 не з'явився.

10.01.2019 на адресу суду, засобами електронного зв'язку, надійшла заява за підписом представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В. щодо відкладення розгляду справи.

Заява обґрунтована тим, що ухвала суду про відкриття провадження надійшла до Головного управління юстиції у Кіровоградській області 04.01.2019 та після проходження процедури накладення резолюцій посадовими особами Управління передано державному виконавцю лише 10.01.2019. Оскільки розгляд справи призначено на 11.01.2019 представник відповідача позбавлений можливості підготувати відзив на адміністративний позов, надіслати його копію позивачу та надати до суду докази його направлення іншим учасникам справи.

Крім того, повідомлено суд, що державний виконавець 11.09.2019 приймає участь у невідкладних виконавчих діях, призначення яких попередньо неможливо було передбачити.

Суд розглянувши заяву представника відповідача прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про відкладенні розгляду справи належить відмовити з наступних підстав.

Ухвалою суду від 02.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідно до положень ч.1ст. 268 КАС України судом невідкладно повідомлено учасників справи телефонограмами про дату, час та місце розгляду справи, в тому числі відповідача (а.с. 25).

Таким, чином посилання представника відповідача про неможливість підготувати відзив на адміністративний позов з 02.01.2019 до 11.01.2019 суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Також, до суду не надано доказів прийняття участі представника відповідача у невідкладних виконавчих діях 11.01.2019.

Згідно ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про дату, час та місце судового засідання, встановлений 10 денний строк вирішення судом даної категорії справ, а також достатність часу, наданого судом для підготовки та надання відзиву на адміністративний позов, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи в порядку письмового провадження, відповідно до положень ч.3 ст. 268, ч.9 ст.205 КАС України.

14.01.2019 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову пославшись на правомірність повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року у справі № 387/696/17, 1-кс/387/220/18 стягувачу без прийняття до виконання.

Так, на думку представника відповідача вказані вище ухвали суду не підлягають виконанню органами виконавчої служби та ухвали не відповідають вимогам визначеним чинним законодавством, які обов'язково має містити виконавчий документ (а.с.39-45).

Дослідивши письмові докази суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України визначено суд, що вирішує питання, пов'язані з виконанням вироку суду, проте зазначеним кодексом не встановлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні ухвал слідчого судді, тому відповідно до статті 287 КАС України дана справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 у справі № 387/696/17 визнано бездіяльність прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Палій К.В., яка полягає у неповерненні майна, яке було тимчасово вилучене в потерпілого ОСОБА_1 згідно протоколу огляду місця події від 24.07.2017.

Зобов'язано прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Палій К.В. повернути тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017120140000454 від 25.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, а саме дрова, які були вилучені згідно протоколу огляду місця події від 24.07.2017 з території домоволодіння ОСОБА_1 (а.с. 15-16).

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23.10.2018 у справі № 387/928/18 роз'яснено ухвалу слідчого судці Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018, у справі № 387/696/17 номер провадження по справі 1-кс/387/220/18, виклавши її резолютивну частину наступним чином:

"Визнати бездіяльність прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Палій К.В., яка полягає у неповерненні майна, яке було тимчасово вилучене в потерпілого ОСОБА_1 згідно протоколу огляду місця події від 24.07.2017 по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017120140000454 від 25.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Зобов'язати прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Палій К.В. негайно повернути потерпілому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, тимчасово вилучене у нього майно по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017120140000454 від 25.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме дрова, які були вилучені згідно протоколу огляду місця події від 24.07.2017 з території домоволодіння ОСОБА_1." (а.с. 17-19).

Вказані ухвали 05.12.2018 направлені на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що підтверджується відповідною заявою та доказами направлення.

Заява Позивача із вказаними ухвалами суду та квитанцією про сплату авансового внеску отримані Відповідачем 06.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с .11-12).

10.12.2018 Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшевим Б.В. направлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.13-14).

В оскаржуваному повідомленні державний виконавець зазначає, що ухвала суду від 08.10.2018 номер провадження 1-кс/387/220/18 не відповідає вимогам до виконавчого документа, що встановлені ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документа.

Зокрема, не зазначена дата видачі виконавчого документа, відсутнє ім'я та по батькові (для фізичних осіб) боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; не вказано строк пред'явлення до виконання.

Крім того, у пред'явленому виконавчому документі взагалі відсутнє однозначне визначення сторін виконавчого провадження - не зазначено хто є боржником та стягувачем.

Вище перелічені причини суперечать ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", зумовлюють ряд об'єктивних причин для оскарження виконавчих дій у разі застосування заходів примусового виконання рішення. Також резолютивна частина ухвали має відсильний

характер до протоколу огляду місця події від 24.07.2017 року та передбачає необхідність повернення дров, але жодні кількісні ознаки дров необхідних для передачі не зазначено у вказаній ухвалі; протокол огляду місця події від 24.07.2017 року чи принаймні його копію до

цієї ухвали та заяви про примусове виконання рішення також не додано. Відсутність ідентифікуючих ознак сторін виконавчого провадження, адреси боржника, року народження

останнього навіть технічно не дозволяють зазначити посадову (фізичну) особу у сторонах виконавчого провадження у Автоматизованій системі виконавчого провадження та як наслідок вірно зареєструвати для виконання вказану ухвалу.

До того ж згідно ч. 3 ст. 535 Кримінального процесуального кодексу України уразі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. На противагу вказаній нормі судом не було видано виконавчий лист.

З огляду на зазначені вище обставини, державним виконавцем, на підставі п.6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повернуто позивачу виконавчий документ без прийняття до виконання (а.с. 13-14).

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, № 1404-VIII (далі по тексту -Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст.4 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII визначено, вичерпаний перелік підстав повернення Виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.

Так, згідно п.6 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Окрема підстава повернення виконавчого документу без виконання визначена п.9 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII, а саме на підставі того, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Суд дослідивши оскаржуване повідомлення від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26 встановив, що державним виконавцем повернуто виконавчий документ з підстав визначених п.6 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII.

Натомість, державним виконавцем, в оскаржуваному рішенні не зроблено посилання на п.9 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII, як підставу для повернення виконавчого документу в зв'язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою повернення виконавчого документу в оскаржуваному повідомленні зазначена підстава визначена п.6 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII.

Таким чином, суд не приймає обґрунтування представника відповідача щодо правомірності оскаржуваного рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву, на п.9 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII, як підставу повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки при прийнятті повідомлення державний виконавець не керувався зазначеною нормою закону.

Щодо висновку посадової особи відповідача про не відповідність виконавчого документу - ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року, вимогам, передбаченим цією ст.4 Закону № 1404-VIII то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

П. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Як зазначено судом вище, державний виконавець при прийнятті оскаржуваного повідомлення керувався п.6 ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII, зазначивши, що ухвала суду від 08.10.2018 номер провадження 1-кс/387/220/18 не відповідає вимогам до виконавчого документа, що встановлені ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документа.

А саме, не зазначена дата видачі виконавчого документа, відсутнє ім'я та по батькові (для фізичних осіб) боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; не вказано строк пред'явлення до виконання.

Судом досліджено копії ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року у справі № 387/696/17, 1-кс/387/220/18, та ухвали про роз'яснення судового рішення від 23.10.2018 (а.с. 15-20).

Так, у вказаних ухвалах судом визнано протиправною бездіяльність прокурора Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Палій К.В. та зобов'язано вчинити певні дії, тобто визначено його боржником. Відсутність в ухвалах слова "боржник" не позбавляє прокурора зазначеного статусу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, № 1697-VII ( далі по тексту - Закон № 1697-VII , прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ст. 12 Закону № 1697-VII, у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

Місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

У структурі місцевої прокуратури в разі необхідності утворюються такі підрозділи, як відділи.

В досліджених судом ухвалах Добровеличківського районного суду Кіровоградської області зазначено прізвище та ініціали прокурора.

Оскільки, згідно з ухвалами суду, зобов'язано вчинити дії саме прокурора, який згідно з законом має спеціальний суб'єктний статус, а не фізичну особу, висновок державного виконавця про необхідність зазначення в ухвалах ім'я по батькові - фізичної особи, дати народження є неспроможним.

Щодо відсутності в ухвалах суду місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса, місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) боржників, то як вже вище зазначалося судом, зобов'язання вчинити дії покладено на спеціального суб'єкта, посадову особу органів прокуратури, адреса якої міститься в мережі Інтернет (https://kir.gp.gov.ua/ua/structure.html).

Також, дослідженні ухвали суду містять дати постановлення відповідно 08.10.2018, 23.10.2018, а тому посилання державного виконавці в оскарженому повідомленні про не зазначення дати видачі

виконавчого документа, не знайшло підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, його місцезнаходження, копії протоколу місця події від 24.07.2017 не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2014 року у справі6-62цс14.

Також, на думку суду, не зазначення в ухвалі суду строку пред'явлення до виконання, не можу бути безумовною підставою для повернення виконавчого документу, оскільки процесуальним законодавством України не встановлено зазначеної вимоги до даного виду судового рішення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Таким чином, повідомлення від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги в якій позивач просить, зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Богдана Валерійовича усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року у справі № 387/696/17, 1-кс/387/220/18, то суд зазначає наступне.

Позивачу разом з повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26 було повернуто виконавчий документ (а.с. 13-14), а тому у відповідача відсутні документи на підставі яких він міг би винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Богдана Валерійовича усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року у справі № 387/696/17, 1-кс/387/220/18 необхідно відмовити.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що ефективним захистом прав позивача є саме скасування протиправного повідомлення від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття. З урахуванням скасованого повідомлення позивач має право повторно звернутись до відповідача із документами, які він вже раніше подавав для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як зазначено вище, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме щодо визнання протиправним та скасування повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26.

Прийняте судом рішення про скасування повідомлення не потребує вчинення відповідачем будь яких додаткових дій щодо оскаржуваного повідомлення, а тому, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 409, 60 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 704, 8 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1, адреса для листування: АДРЕСА_2) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 34894735) про визнання протиправним та скасування повідомлення, а також зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 10.12.2018 р. №14906/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2018 року у справі № 387/696/17, 1-кс/387/220/18 стягувачу без прийняття до виконання.

В задоволені інших вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704, 8грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун