Ухвала суду № 79196065, 15.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2019 року м. Київ 320/175/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУ юстиції у м. Києві Пилипчука Віталія Анатолійовича, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

10 січня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) з позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУ юстиції у м. Києві Пилипчука Віталія Анатолійовича, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчука Віталія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №662644 від 1 березня 2013 р.

Оскільки це рішення було прийнято ще в березні 2013 р., воно є відкритим для ознайомлення, то ОСОБА_1 могло бути відомо про нього ще з часу його прийняття. До суду з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася лише 10 січня 2019 р., тобто майже більше ніж через 5 років з часу прийняття спірного рішення, тобто з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.

Як убачається з позовної та доданих до неї документів, ОСОБА_1 стверджує, що 21 серпня 2012 р. було придбано у власність житловий будинок за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Княжицька, садове товариство «Тюльпан», будинок 2, і в цей день був здійснений запис про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

1 березня 2013 р. державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчуком Віталієм Анатолійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 662644, на Будинок, що є власністю ОСОБА_1

Крім того, зазначає, що підставою для державної реєстрації арешту будинку відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав стала ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 р. по справі № 1040/20076/12 р., провадження № 2/2605/7170/12.

Відповідно до Довідки Оболонського районного суду м. Києва вих. № 03/1281/18 (Т- 26) предметом розгляду справи № 1040/20076/12 р., провадження № 2/2605/7170/12 р. було стягнення заборгованості за розпискою, однак ОСОБА_1 не є стороною у вказаній справі. У вказаній справі не приймалась ухвала щодо накладення арешту на майно. Додатково суд повідомив, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду , за період з 1 січня 2011 р. по 28 листопада 2018 р. інших справ, де стороною була б ОСОБА_1, в Оболонському районному суді м. Києва не зареєстровано.

У зв'язку з вище викладеним ОСОБА_1 зазначає, що документ, який став підставою для прийняття Відповідачем Оскаржуваного рішення - ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 р. по справі № 1040/20076/12 р. - є підробним та не породжує жодних правових наслідків, а тому не може бути підставою для накладення арешту на Будинок.

Одночасно, ОСОБА_1 разом з позовною заявою заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду для оскарження рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчука Віталія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 662644 від 1 березня 2013 р.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що підставою для прийняття Оскаржуваного рішення була ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 р. по справі № 1040/20076/12 р. При цьому ОСОБА_1 про факт відсутності такої ухвали, що стало підставою для належного обґрунтування порушення прав та інтересів, стало відомо лише із листа Оболонського районного суду м. Києва вих. № 03/1281/18 від 29 листопада 2018 р., із якого вбачається, що Оболонським районним судом м. Києва не приймалась ухвала щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1. Крім того, зазначає, що вона не могла звернутись із позовом на відповідних підставах, оскільки їй не було відомо про факт підроблення ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2013 р. по справі № 1040/20076/12 р.

Як вказує ОСОБА_1, саме з отриманням довідки Оболонського районного суду м. Києва вих. № 03/1281/18 від 29 листопада 2018 р. заявник дізнався про винесення спірного рішення і порушення своїх прав та інтересів як власника будинку.

Разом з тим, суд зазначає наступне. Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільній справі № 369/2506/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування правових наслідків недійсності правочину та відшкодування збитків. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2014 р. задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про застосування правових наслідків недійсності правочину та відшкодування збитків. Цією ухвалою накладено арешт на:

- житловий будинок № 2 (два) з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- житловий будинок № 6 (шість) з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- земельну ділянку площею 0,0813 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку площею 0,1491 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Крім того, у березні 2017 року до Оболонського районного суду м. Києва звернувся представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі ун: № 1040/20076/12; пр: № 2/2605/7170/12 та зняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1, накладеного ухвалою від 21 лютого 2013 року.

Ухвалою цього суду від 24 квітня 2017 р. у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. В ухвалі зазначено, що згідно інформаційної довідки Оболонського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 р. матеріали позовного провадження під ун: № 1040/20076/12; пр: № 2/2605/7170/12, де однією із сторін являється ОСОБА_1, згідно бази даних документообігу загальних судів до суду не надходило. З огляду на зазначене, за відсутності в провадженні Оболонського районного суду м. Києва цивільної справи ун: № 1040/20076/12; пр: № 2/2605/7170/12, в межах якої здійснювалися заходи забезпечення позову, Оболонський районний суд м. Києва позбавлений можливості вирішити дане питання по суті.

Отже, суд зазначає, що з березня-квітня 2017 р. ОСОБА_1 було відомо про обставини справи та про накладення арешту на житловий будинок № 2 в садовому товаристві «Тюльпан».

Ураховуючи викладене, суд не вважає вказані підстави поважними для прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Як убачається із ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суддя зазначає, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Окрім того, до ЄДРСР внесено також судові рішення, згідно з якими застосовано наслідки недійсності правочину договору купівлі-продажу садового будинку від 13.07.2012 р., (садовий будинок № 2 загальною площею 242.7 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0.0813 га, у АДРЕСА_1), та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму сплачених за цим договором грошових коштів в розмірі 883 000,00 гривень.

Тому заявнику ОСОБА_1 слід також надати докази, які підтверджують її право власності на цей будинок та докази, які підтверджують порушення її права унаслідок встановлених обтяжень.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для надання доказів поважності пропуску строку звернення до суду або зазначення інших підстав для поновлення такого строку, а також надання доказів, які підтверджують право власності заявника на вказаний будинок та докази, які підтверджують порушення її права унаслідок встановлених обтяжень.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171 України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУ юстиції у м. Києві Пилипчука Віталія Анатолійовича, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Журавель В.О.