Рішення № 79196034, 27.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 грудня 2018 року 15 год. 15 хв.Справа № 280/4546/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (70534, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)

до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8 код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 1) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 29.09.2017, продавець ФОП ОСОБА_1, покупець ТОВ «ОСОБА_2 БКВ», послуги згідно ДКПП 49.41 на суму 126516,20 грн., ПДВ 21086,03 грн.; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №23 від 29.09.2017, продавець ФОП ОСОБА_1, покупець ТОВ «ОСОБА_2 БКВ», послуги згідно ДКПП 49.41 на суму 126516,20 грн., ПДВ 21086,03 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що за результатами господарської діяльності позивачем складена податкова накладна №23 від 29.09.2017, продавець ФОП ОСОБА_1, покупець ТОВ «ОСОБА_2 БКВ», послуги згідно ДКПП 49.41 на суму 126516,20 грн., ПДВ 21086,03 грн., яка 11.10.2017 подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрацію податкової накладної було зупинено з підстав: «ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення». Позивач вказує, що фіскальним органом у квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків; не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Вказує, що позивачем на адресу контролюючого органу надіслано пояснення та документи, які підтверджують реальність господарських операцій, однак Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржуване рішення від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1 яке не містить чіткого визначення підстав для його прийняття, що на думку позивача, свідчить про його необгрунтованість. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі позов не визнали, у письмовому відзиві від 21.11.2018 вх. № 37911 посилаються на те, що реєстрація податкової накладної №23 від 29.09.2017 була зупинена як така, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 №567. На розгляд комісії платником податку подані додаткові документи, але рішенням від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1 відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв’язку із неподанням всіх необхідних документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. З огляду на таке, стверджують, що відповідач 2 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 02.11.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/4546/18. Призначено підготовче судове засідання на 22 листопада 2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 22.11.2018 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2018.

Протокольною ухвалою суду від 17.12.2018 закрито підготовче провадждення та призначено справу до судового розгляду на 27.12.2018.

У судове засідання 27.12.2018 представники сторін не зявились.

27.12.2018 від представника позивача надійшло клопотання вх.№ 42825, в якому останній просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідачів будь-яких клопотань чи заяв щодо судового засідання призначеного на 27.12.2018 не надходило.

Частиною 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, п.1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони у судове засідання не зявились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку 3 групи та платником ПДВ.

01.07.2017 між ФОП ОСОБА_1 (перевізник-експедитор) та ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» (замовник) укладено договір № 01-07/17-15 про надання транспортних послуг, відповідно до умов якого позивач зобов`язався виконати власним або орендованим транспортом перевезення сільськогосподарських культур, які замовник закупає у товаровиробників.

Згідно з п. 2.4 Договору, оплата наданих послуг здійснюється на підставі актів виконаних послуг та рахунків, що виставляються перевізником-експедитором.

У вересні 2017 року ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» замовило у позивача надання послуг з перевезення на загальну суму 126 516,20 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними (копії долучені до справи) та актом надання послуг № 13 від 29.09.2017.

На оплату замовлених послуг ФОП ОСОБА_1 виставив рахунок № 0000013 від 29.09.2017, який оплачено ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» згідно платіжного доручення № 1320 від 02.10.2017.

Відповідно до норм п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України на суму вартості виконаних позивачем послуг згідно акту № 13 від 29.09.2017, за правилом першої події, складена податкова накладна № 23 від 29.09.2017.

11 жовтня 2017 року зазначена податкова накладна була подана засобами електронного зв'язку до ДФС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), проте згідно отриманої квитанції позивача було повідомлено про зупинення її реєстрації (копія долучена до матеріалів справи).

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено те, що «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 49.41. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

23 вересня 2018 року позивач надіслав засобами електронного зв'язку Повідомлення про подання пояснень від 22.09.2018 № 5, копій документів щодо ПН № 23 від 29.09.2017, реєстрацію якої було зупинено, до якої були додані копії документів, щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаній ПН.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 23 від 29.09.2017.

В якості підстави для відмови у вказаному рішенні було зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з цим рішенням позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України (копія скарги від 25.09.2018, докази її подання засобами електронного зв'язку додані до справи).

Рішенням від 04.10.2018 за № 34337/2692207719/2 Комісія з питань розгляду скарг ДФС України залишила скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Не погоджуючись із відмовою у реєстрації та з вимогою зареєструвати податкову накладну, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків; був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З огляду на приписи частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на відповідача покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкових накладних та подальших рішень щодо відмови у їх реєстрації.

Відтак, ДФС повинна надати належні та достатні докази, що зупинення реєстрації податкових накладних вчинено відповідно до приписів пункту 201.16. статті 201 Податкового Кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

У Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації ПН) вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два.

Посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 49.41.19-00.00 відсутні у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, фіскальний орган, в порушення вимог чинного на час надіслання квитанції про зупинення реєстрації законодавства, припустився протиправної бездіяльності щодо визначення конкретного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Відповідно до положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Перелік; був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Слід зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Як зазначалося вище, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила конкретного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, що позбавило платника податку самостійно визначити перелік документів, які необхідно подати контролюючому органу. Крім того, квитанція не містила пропозицію щодо надання платником податків пояснень та/або копій документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Слід зазначити, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог підпунктів 201.16.1, 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та пропозицій, викладених у квитанції, позивачем надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції по зупиненій у реєстрації податковій накладній.

Зокрема, до письмових пояснень платником податків надано: повідомлення про обєкти оподаткування від 12.10.2017, акт надання послуг № 13 від 29.09.2017 ,видаткова накладна № РН-0000342 від 09.09.2017, банківські виписки від 13.09.2017, від 02.10..2017, від 11.09.2017, витяг з реєстру платників єдиного податку від 22.11.2017, виписка з Державного реєстру юридичних осіб, довіреності на ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 ,ОСОБА_5, договір про надання транспортних послуг № 01-07/17-15 від 01.07.2017, договір оренди транспортних засобів, договір поставки нафтопродуктів № 026 від 14.06.2017, додаткова угода до договору про надання транспортних послуг № 01-07/17-15 від 01.07.2017,звіт по ЄСВ за 09.2017, платіжні доручення № 17 та № 18 від 11.09.2017, рахунки-фактури № 0000013 від 01.07.2017 та № СФ-0000337 від 08.09.2017, реєстр виконаних послуг з 26.09.2017 по 29.09.2017, типова форма переліку транспортних засобів, товарно-транспортні накладні№ 1-19 за вересень 2017 року.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 (далі за текстом – Порядок № 117, чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Оскаржуваним рішенням від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1 відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв’язку із неподанням всіх необхідних документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Будь-яких конкретних посилань на документи, відсутність яких стала підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, оскаржуване рішення не містить.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Оскаржуване рішення відповідача 2 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача.

У відзиві на адміністративний позов відповідачі зазначили, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем документів, що підтверджують придбання матеріалів (запасних частин, пально-мастильних матеріалів тощо), які були використанні для надання транспортних послуг.

З цього приводу суд зазначає, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить такої вимоги як подання документів, що підтверджують придбання матеріалів (запасних частин, пально-мастильних матеріалів тощо), які були використанні для надання транспортних послуг. Суд звертає увагу на те, що перелік обовязкових документів стосується безпосередньо надання самої послуги (придбання товару).

Отже, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 23 від 29.09.2017.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішення від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 29.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №23 від 29.09.2017, продавець ФОП ОСОБА_1, покупець ТОВ «ОСОБА_2 БКВ», послуги згідно ДКПП 49.41 на суму 126516,20 грн., ПДВ 21086,03 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (70534, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8 код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.09.2018 № 926491/НОМЕР_1.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №23 від 29.09.2017, продавець ФОП ОСОБА_1, покупець ТОВ «ОСОБА_2 БКВ», послуги згідно ДКПП 49.41 на суму 126516,20 грн., ПДВ 21086,03 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (70534, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.01.2019.

Суддя Л.Я. Максименко