Рішення № 79195815, 10.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 р. Справа№200/12986/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Святогірської міської ради до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участю:

від позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача – ОСОБА_3

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_4

Святогірська міська рада звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.09.2018 № НОМЕР_1.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ним своєчасно сплачувався єдиний соціальний внесок у період, визначений у спірному рішенні, про що свідчать платіжні доручення з відміткою банка про їх отримання.

У судовому засідання представники позивача наполягали на задоволенні позову, також вказали, що пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільнено від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що позивачем порушено приписи Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI в частині своєчасної сплати єдиного внеску, що стало підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені, як то передбачено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” .

Відповідач зауважив на безпідставності посилань позивача на своєчасність сплати єдиного внеску, оскільки днем сплати єдиного внеску вважається перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунки органів доходів і зборів (ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”). Прийняття банком до виконання платіжних доручень не свідчить про зарахування коштів на рахунки фіскальних органів.

Також в судовому засіданні відповідач вказав, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від його обов’язків є заява, яка згідно п. 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI має бути поданою не пізніше 30 календарних днів наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Посилаючись на закінчення антитерористичної операції, оскільки 30 квітня 2018 року на сайті Президента України розміщено новину про те, що Президент підписав Указ, яким завершено проведення АТО та розпочато проведення операції Об’єднаних сил, відповідач зауважив на тому, що позивачем не надано заяву про звільнення від обов’язків платника ЄСВ у встановлений цим пунктом термін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 26.11.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 20.12.2018, яке відкладено на 10.01.2019. Протокольною ухвалою суду 10.01.2019 відповідачу відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - Святогірська міська рада є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 04053001, місцезнаходження: 84130, Донецька обл., місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 8. Позивач перебуває на обліку в Слов'янській об’єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

07.07.2014 позивачем сформовано звіт з єдиного соціального внеску за травень 2014 року, який отримано контролюючим органом 09.07.2014, де визначено до сплати єдиного внеску на суму 73 768,52 грн.

Платіжними дорученнями від 26.05.2014 №№ 42, 43, 51, 52, 165-167, 236-240, які отримано банком (органом казначейства) 14.07.2014, позивачем сплачено єдиний внесок за травень 2014 року на суму 45760,94 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника єдиного внеску у період з 20.05.2014 та до подання звіту з єдиного внеску за травень 2014 року 09.07.2014 за позивачем обліковувалась переплата у сумі 28 545,38 грн.

Згідно листа Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янськ Донецької області від 03.10.2018 № 04-33/1769 обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів з 20.05.2014 по 07.07.2014 органом казначейства не здійснювалось.

14.09.2018 відповідачем - Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення № НОМЕР_1, яким на підставі частині 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штраф в розмірі 4522,31 грн. за період з 10.07.2014 до 14.07.2014 (10 % від суми недоїмки до 1 січня 2015 року) та нараховано пеню в розмірі 226,12 грн. (в загальній сумі рішенням вимагається до сплати 4747,43 грн.).

За наслідком розгляду поданої позивачем скарги на вказане рішення ДФС прийнято рішення від 05.11.2018 № 20091/5/99-99-11-02-02-25, яке отримано позивачем 09.11.2019, про залишення спірного рішення відповідача без змін.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_5 СУДУ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з викладеного у статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діяла до 1 січня 2015 року). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 статті 1 Закону України № 2464-VІІІ).

У той же час, за змістом пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VIІІ чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Серед обов’язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірної вимоги, будь-яких змін, пов’язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося.

Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено м. Святогірськ , де розташований позивач, м. Слов’янськ, де знаходиться орган ДФС, у якому на обліку позивач перебуває, та м. Маріуполь, де здійснює свої повноваження позивач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому також зазначено м. Святогірськ , м. Слов’янськ та м. Маріуполь.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався.

Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України указ не видавався, проведення антитерористичної операції триває, враховуючи що суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неподання підприємством до фіскального органу заяви про звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску у тридцятиденний строк з дня закінчення АТО.

Крім цього суд зазначає, що положення частини третьої пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI не передбачають наявності заяви про звільнення обов’язків платника єдиного внеску у якості передумови звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов’язків платника єдиного внеску у період АТО.

Так, згідно абз. 3 цього пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в період проведення антитерористичної операції позивач є таким, що звільнений від виконання обов’язків платника єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання таких обов'язків в період, визначений в спірному рішенні, до нього не застосовуються.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про прийняття оскаржуваного позивачем рішення із порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на що заявлені позивачем вимоги про визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частин першої 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., враховуючи що суд присуджує на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору.

З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Святогірської міської ради (ідентифікаційний номер 04053001, місцезнаходження: 84130, Донецька обл., місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вулиця Володимира Сосюри, будинок 8) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.09.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в загальній сумі 4 748,43 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Святогірської міської ради судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.01.2019.

Суддя Михайлик А.С.