Рішення № 79195727, 16.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4399/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій по відмові у перерахунку пенсії згідно довідки Ісковецької сільської ради Лубенського району від 29.10.2018 №02-33/1119; визнання протиправним та скасування рішення від 02.11.2018 №02-33/1119 та перерахувати та сплатити пенсію відповідно до довідки Ісковецької сільської ради Лубенського району від 29.10.2018 №02-33/1119 із заробітної плати 5247,08 крб, починаючи з 30.10.2018 з урахуванням раніше сплачених сум.

Ухвалою суду від 17.12.2018 провадження у даній справі відкрито, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на призначення пенсії виходячи із заробітної плати, що мала бути ним одержана за роботу в зоні відчуження з урахуванням нормативних документів, з яких нещодавно було знято гриф "Таємно". У зв'язку з чим вважає незаконним оскаржуване рішення відповідача, яким відмовлено у перерахунку його пенсії на підставі довідки Ісковецької сільської ради від 29.10.2018 № 02-33/1119.

Лубенським ОУ ПФУ Полтавської області до суду надано відзив на адміністративний позов, де відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки довідки, на підставі якої позивач просить здійснити перерахунок пенсії, видана з порушенням норм законодавства. Стверджував, що обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (вкладка № НОМЕР_2 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), видані Полтавською облдержадміністрацією 21.10.2008, а також є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (посвідчення серії НОМЕР_3, видане Управлінням праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації), згідно довідки МСЕК друга група інвалідності встановлена у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків на ЧАЕС.

У 1986 році позивач працював головним лікарем Ісковецької дільничної лікарні, був призваний на військові збори, де у складі військової частини 16965 виконував спеціальні роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у період з 04.05.1986 по 16.08.1986 і відпрацював у різних населених пунктах зони відчуження без вихідних і святкових днів у травні - 22 дні, в червні - 30 днів, в серпні - 15 днів, що підтверджується довідкою в/ч № 16965 від 21.12.1992 № 207, погодженої з Госкомтруда СРСР довідкою № 000499, де, окрім іншого, вказано, що йому належить до виплати за місцем постійної роботи 100% тарифної ставки за період з 04.05.1986 по 16.08.1986.

Як зазначено Лубенським ОУ ПФУ в Полтавській області у відзиві згідно поданої позивачем 03.11.2008 заяви останнього переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За змістом цього ж відзиву пенсія по інвалідності позивачу обчислена з урахуванням довідки про заробітну плату від 05.11.2008 № 02-28/655, виданої Ісковецькою сільською радою з врахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження за червень - липень 1986, та розрахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1240.

Позивач стверджує, що йому стало відомо про те що грошове забезпечення йому нараховувалося та виплачувалося без врахування ряду документів, які на той час були під грифом "таємно", діяли на той час та є чинними до цього часу.

Зокрема, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року №03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986 - 1990 рр. осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13.06.89 р. N 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 р. N 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року N 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. N 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року N 168-5, від 10 червня 1986 р. N 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року N 530-рс, від 16 грудня 1986 року N 694-рс, від 6 січня 1988 р. N 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: N 4с від 9 травня 1986 року, N 58с від 11 червня 1986 року, N 132с від 16 вересня 1986 року, N 179с від 25 грудня 1986 року, N 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року №524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадиться з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року №524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

У зв'язку з тим, що вимоги вищеперелічених актів не були враховані при обчисленні заробітної плати позивача за відповідні періоди, то ОСОБА_1 звернувся до Ісковецької сільської ради за перерахунком заробітної плати за період роботи у зоні відчуження в 1986 році.

За наслідком звернення позивачу Ісковецькою сільською радою було перераховано заробітну плату за час роботи у зоні відчуження з 01.06.1986 по 31.07.1986, про що видано довідку від 30.10.2017 № 160, де заробітна плата за роботу в зоні відчуження за цей період, із якої визначається пенсія, обрахована у розмірі 2623,54 крб.

31.10.2017 позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.10.2017 № 160 про заробітну плату.

Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 16.11.2017 № 412 в перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року визнано протиправним та скасовано рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 16.11.2017 № 412 та зобов'язано Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії і провести виплату ОСОБА_1 із заробітної плати 2623,54 крб. відповідно до довідки Ісковецької сільської ради від 30.10.2017 №160 починаючи із 01.11.2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи те, що довідка Ісковецької сільської ради від 30.10.2017 №160 оформлена з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про затвердження Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 24.10.2018 звернувся до Ісковецької сільської ради із заявою про видачу довідки оформленої з врахуванням вимог п. 3 вказаної Постанови.

29.10.2018 Ісковецькою сільською радою було перераховано заробітну плату позивача за час роботи у зоні відчуження з 01.06.1986 по 31.07.1986, про що видано довідку №02-33/1119, де заробітна плата за роботу в зоні відчуження за цей період, із якої визначається пенсія, обрахована у розмірі 5247,08 крб.

30.10.2018 позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 29.10.2018 №02-33/1119.

Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02.11.2018 №687 в перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки відмовлено, виходячи із того, що надана довідка видана з порушенням норм чинного законодавства.

Обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не на підставі первинних документів.

Крім того, у цьому ж рішенні відмічається, що для застосування показників кратності до годинної тарифної ставки, підвищеної на 100 відсотків підстави відсутні, як це проведено Ісковецькою сільською радою. За висновком відповідача у наданій довідці № 160 невірно визначено показник кратності. Середня кратність застосовується при оплаті тих днів, протягом, яких виконувалася робота в різних зонах небезпеки на тривалість роботи в зоні відчуження.

Постановою Ради міністрів СРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7 (п.4) було дозволено проводити оплату праці за роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у вихідні та святкові дні в подвійному розмірі, натомість підприємством безпідставно проведено розрахунок оплати праці за вихідні урахуванням одночасно показника середньої кратності та подвійної оплати.

Позивач не погодився із вказаним рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд виходить із такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом статті першої Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом.

Нормами статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі по тексту - Закон №796-XII ) передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності з частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок ЧАЕС можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

З 01.01.2012 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС", якою встановлено порядок перерахунку пенсії чорнобильцям, виходячи із розміру заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Частиною 5 цієї статті 54 Закону № 796-XII передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі за текстом - Порядок №1210).

Згідно пункту 1 цього Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

З огляду на частину 4 статті 15 Закону №796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженого постановою Правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005, довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Матеріалами справи підтверджується, що перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 здійснено на підставі первинних документів, на підставі яких проводилася оплата праці за основним місцем роботи, а також довідки в/ч № 16965 від 21.12.1992 № 207, погодженої з Госкомтруда СРСР довідкою № 000499, де чітко зазначено, що позивач у складі військової частини 16965 (яка дислокувалася по 09.05.1986 - с. Калинівка Макарівського району, з 10.05.1986 по 06.06.1986 - ст. Вільча Поліського району, з 07.06.1986 - с. Ільїнці Чорнобільського району) виконував спеціальні роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у період з 04.05.1986 по 16.08.1986 і відпрацював у різних населених пунктах зони відчуження без вихідних і святкових днів у травні - 22 дні, в червні - 30 днів, в серпні - 15 днів, що підтверджується довідкою в/ч № 16965 від 21.12.1992 № 207, що погоджено с Госкомтруда СРСР довідкою № 000499, де, окрім іншого, вказано, що йому належить до виплати за місцем постійної роботи 100% тарифної ставки за період з 04.05.1986 по 16.08.1986.

Доводи відповідача щодо проведення Ісковецькою сільською радою обчислення заробітної плати позивача на підставі різних законодавчих актів, що застосовувалися в різні періоди для обчислення заробітку за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не на підставі первинних документів, судом оцінюються критично з огляду на таке.

Вищепереліченими нормативними актами були встановлені підвищення до фактичних складових заробітної плати окреслених осіб. В даному ж випадку дані підвищення не були своєчасно застосовані до обрахунку заробітної плати для призначення пенсії позивачу.

Однак, це в жодному випадку не означає, що позивач має бути позбавлений права на належну йому частину заробітної плати, хоч вона йому і не була нарахована своєчасно.

Як зазначено у рішенні Конституціного суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013, з аналізу положень трудового законодавства слідує, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у статті 94 Кодексу і статті 1 Закону, та гарантовані державою виплати, передбачені у статті 12 Закону.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

При цьому, у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, строки звернення за усуненням таких порушень не застосовуються.

Тож Ісковецька сільська рада була зобов'язана здійснити перерахунок заробітної плати позивача на підставі його звернення та включити до її складу своєчасно не застосовані підвищення.

Згідно пункту 3 частини 3 Порядку №1210 обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Враховуючи, що позивач пропрацював у зоні відчуження менше 12 місяців підряд, пенсія йому має обраховуватися згідно довідки №02-33/1119, виданої 29.10.2018 Ісковецькою сільською радою, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці роботи підряд у зоні відчуження, а саме за червень 1986 року (30 календарних днів), липень 1986 року (31 календарний день).

Відповідно до частини 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

За змістом розрахунку заробітної плати до довідки від 29.10.2018 №02-33/1119 перерахунок заробітної плати позивача за вказаний період здійснювався виходячи із роботи останнього у травні 22 календарних дні, у червні 30 календарних днів у Зоні №2, у липні - 15 календарних днів у Зоні №2 та 16 календарних днів Зоні №1у серпня 16 календарних днів поза зоною.

Наприкінці розрахунку вказано, що заробітна плата для перерахунку пенсії визначено відповідно до п. 1 ст. 54, ст. 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за два повні календарні місця роботи у зоні ЧАЕС за вказаний період без додавання премії 60% тарифної ставки.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що нормативно правові акти, якими встановлено виплату посадового окладу в подвійному розмірі та встановлювали кратність за зонами небезпеки, не можуть застосовуватися одночасно, оскільки такі акти діяли одночасно та не суперечили одне одному.

Згідно з частиною першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем на виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду жодних доказів, що відомості, які містяться в довідці про заробіток позивача, виданої Ісковецькою сільською радою, від 29.10.2018 №02-33/1119 містять неправдиві або недостовірні дані.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду письмових доказів, які б свідчили про незаконність цієї довідки.

Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладені у постанові від 24.11.2015 у справі № 539/3949/14-а (номер в ЄДРСР 54688735) та постанові від 24.11.2015 у справі № 539/339/15-а (номер в ЄДРСР 54688661).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Лубенського ОУ ПФУ Полтавської області від 02.11.2018 №687 про відмову позивачу в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Ісковецької сільської ради від 29.10.2018 №02-33/1119 є протиправним, а тому суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про скасування означеного рішення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправними і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог в частині вимог про скасування рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 16.11.2017 № 412 та визнати його протиправним та скасувати.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії задоволенню не підлягають, оскільки не порушують права позивача, в цьому випадку права позивача порушені рішенням прийнятим відповідачем, яке визнано судом протиправним та скасовано.

Суд також погоджується із обраним позивачем способом захисту його порушених прав, а тому вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерехунок пенсії і провести виплати ОСОБА_1 із заробітної плати 5247,08 крб. відповідно до довідки Ісковецької сільської ради від 29.10.2018 №02-33/1119 починаючи із 30 жовтня 2018 року з урахуванням раніше сплачених сум.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 37710525) про скасування незаконного рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 02.11.2018 №687.

Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії і провести виплати ОСОБА_1 із заробітної плати 5247,08 крб. відповідно до довідки Ісковецької сільської ради від 29.10.2018 № 02-33/1119 починаючи із 30.10.2018 з урахуванням раніше сплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко