
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2019 р. Справа№200/11704/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,
при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,
за участю:
представника відповідача – ОСОБА_1
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія» (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 104, оф. 415) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29.12.2017 року № НОМЕР_1.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що приймаючи спірне податкове повідомлення – рішення податковий орган діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Зазначає, що посилання податкового органу на невірно зазначені відомості у рядку 06 податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2017 року є безпідставними, оскільки позивачем вірно вказані дані, які не підлягають корегуванню та/або уточненню.
Наряду з викладеним, вказує, що позивачем було допущено механічну помилку в рядку 2290 в звіті про фінансові результати позивача за 9 місяців 2017 року та замість цифри «142» помилково вказано «256».
Крім того, зазначає, що перевірка фінансової звітності, здійснена податковим органом під час камеральної перевірки, не передбачена нормами чинного законодавства з питань оподаткування, оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій.
Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкове повідомлення – рішення, яке оскаржується, прийняте податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України по факту встановлених порушень норм Податкового кодексу України в частині своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з податку на прибуток.
Наполягає на тому, що камеральна перевірка проведена згідно з нормами чинного законодавства з питань оподаткування, висновок викладений в акті камеральної перевірки від 04.12.2017 року № 442/05-99-46-04/35204856.
Крім того зазначає, що виправлений звіт про фінансові результати позивачем надісланий до Державної податкової служби України після прийняття спірного податкового повідомлення – рішення.
Враховуючи наведене, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.11.2018 року судом було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05.12.2018 року відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
До судового засідання 15.01.2019 року представник позивача не з’явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з’ясував наступні обставини справи.
ТОВ «Брянківська вугільна компанія» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДРПОУ 35204856), місцезнаходження юридичної особи: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області (а.с. 49-51).
Головним управлінням ДФС у Донецькій області здійснена камеральна перевірка з питань виявлення помилок в податковій звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ «Брянківська вугільна компанія» за три квартали 2017 року, на підставі якої складений акт від 04.12.2017 року № 442/05-99-46-04/35204856 (а.с. 35-38).
Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Брянківська вугільна компанія» вимог чинного законодавства, а саме, п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України - заниження підприємством податкового зобов’язання з податку на прибуток в частині суми узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітний період три квартали 2017 року у сумі 20494 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 04.12.2017 року № 442/05-99-46-04/35204856 Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення – рішення від 29.12.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25617 грн. 50 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням в сумі 20494 грн. та за штрафними санкціями в сумі 5123 грн. 50 коп.
Як встановлено судом, згідно рядку 2290 Звіту ТОВ «Брянківська вугільна компанія» про фінансові результати за 9 місяців 2017 року фінансовий результат до оподаткування складає 256 тис.грн., згідно рядку 2350 зазначеного звіту, чистий фінансовий результат: прибуток складає 142 тис. грн.(а.с. 30-31).
31.01.2018 року ТОВ «Брянківська вугільна компанія» надіслало до Державної податкової служби України виправлену фінансову звітність із зазначенням вірної суми у рядку 2350 – 142 тис.грн., що підтверджується квитанцією №1 від 31.01.2018 року.
Згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у податковій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності ТОВ «Брянківська вугільна компанія» складає 142147 грн., податок на прибуток складає 25586 грн.(а.с. 72).
Згідно уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у податковій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності ТОВ «Брянківська вугільна компанія» складає 142147 грн., податок на прибуток складає 25586 грн. (а.с. 69).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправними та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.
Таким чином, відповідач у справі - суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
Таким чином, на позивача у справі покладений обов’язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Суд вважає неправомірним висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до зазначеної норми Закону податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, самостійно визначене грошове зобов’язання з податку на прибуток нараховане товариством виходячи з суми прибутку, зазначеної у фінансовій звітності з виправленнями від 31.01.2018 року.
Види перевірок контролюючих органів, порядок та підстави для їх проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України 75.1 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 Податкового кодексу України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що камеральна перевірка – це особливий вид перевірок, яка проводиться у приміщені податкового органу та її предметом є виключно данні податкових декларацій та данні системи електронного адміністрування податку на додану вартість, або своєчасність подання або реєстрації документів податкової звітності та своєчасність перерахування сум грошових зобов’язань платниками податків.
Тобто, під час проведення камеральної перевірки позивача, податковий орган не мав повноважень на перевірку правильності складання фінансової звітності.
Крім того, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік позивачем вірно зазначені показники фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у податковій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та показник податку на прибуток.
Оскільки камеральна перевірка – це особливий вид перевірок, яка проводиться у приміщені податкового органу та її предметом є виключно данні податкових декларацій та данні системи електронного адміністрування податку на прибуток, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік зазначені вірні показники фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у податковій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та показники податку на прибуток, суд вважає, що приймаючи податкове повідомлення – рішення, яке оскаржується, податковий орган діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача щодо того, що виправлений звіт про фінансові результати позивачем надісланий до Державної фіскальної служби України після прийняття спірного податкового повідомлення – рішення є необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність прийняття податковим органом спірного повідомлення рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене та те, що, податковий орган не наділений правом перевірки фінансової звітності платника податків під час проведення камеральної перевірки, всі дані у податковій декларації з податку на прибуток позивачем зазначені вірно, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія» (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 104, оф. 415, код ЄДРПОУ 35204856) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29.12.2017 року № НОМЕР_1 – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29.12.2017 року № НОМЕР_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 1762 грн.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 15.01.2019 року.
Повний текст рішення виготовлено 16.01.2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Загацька Т. В.
Судове рішення № 79195525, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 15.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/11704/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: