Рішення № 79194938, 16.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4279/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 СПОРУ

1. 17 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Біловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Біловодське ОУПФУ), в якому позивачка просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо невиплати пенсії за віком позивачці з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2018 року;

- зобов’язати відповідача виплатити позивачці пенсію за віком з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача. До червня 2018 року включно отримувала пенсію шляхом зарахування коштів на рахунок відкритий в АТ “Ощадбанк”. В липні 2018 року пенсія не була зарахована на рахунок позивачки, у зв’язку з чим ОСОБА_1 особисто звернулась до відповідача з заявою про відновлення виплати пенсії. В серпні 2018 року пенсія також не була виплачена, відтак знову звернулась до відповідача з заявою про відновлення виплати пенсії та надала акт обстеження матеріально-побутових умов. Пенсія була виплачена відповідачем лише у листопаді 2018 року і лише за поточний місяць. 22.11.2018 позивачка звернулась до відповідача з вимогою виплати пенсії за період з липня 2018 року по жовтень 2018 року. Листом від 05.12.2018 Біловодське ОУПФУ повідомило що за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 виплата пенсії була призупинена до з’ясування місця фактичного перебування/проживання ОСОБА_1 і пенсію за цей період буде виплачена після прийняття Кабінетом міністрів України окремого порядку. Пенсія за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 нарахована на окрему додаткову відомість проте термін виплати заборгованості не визначений.

3. Позивачка вважає, що, припиняючи виплату пенсії відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, оскільки не існувало підстав для невиплати їй пенсії (у розумінні ст. 47, 49 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003) та таким чином порушив її конституційні права, а тому звернулась з цим позовом до суду.

4. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 22-26). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в жовтні 2014 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про взяття на облік. З січня 2015 року позивачку взято на облік. Пенсію позивачка отримує з 01.08.2014. Виплата пенсії була призупинена з 01.07.2018. За поновленням виплати пенсії позивачка звернулась з заявою до відповідача 27.08.2018. Згідно рішення комісії про поновлення виплати пенсії від 21.09.2018 виплату пенсії було поновлено на основну відомість листопада 2018 року. Заборгованість за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 було нараховано на додаткову відомість січня 2019 року і буде виплачена при відповідному фінансуванні Пенсійним фондом України, оскільки Біловодське ОУПФУ не є розпорядником коштів ПФУ. Просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

5. Ухвалою суду від 21 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 1-2).

6. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 20-21). Позивачка просила розгляд справи проводити за її відсутності (а. с. 73).

7. Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Позивачка – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 лет ОктябряАДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕМ 914468 (а. с. 9-9 зв. бік), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а. с. 10).

9. Позивачка є пенсіонером за віком, про що свідчить копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а. с. 11).

10. Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.14.2018 № 35784 місцем проживанням позивачки є: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Жарінова, буд. 8 (а. с. 12).

11. 27 жовтня 2014 року позивачка звернувся до відповідача із заявою взяття на облік її пенсійної справи (а. с. 36).

12. Відповідно до інформації, зазначеної в відзиві на позовну заяву вих. № 103/107-18 від 09.01.2019 позивачку взято на облік, призначено пенсію за віком з січня 2015 року. Виплата пенсії була призупинена з 01.07.2018 у зв’язку з верифікацією (а. с. 22-26 )

13. 27 серпня 2018 року позивач звернулась до Біловодського ОУПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії (а. с.71).

14. Відповідно до інформації, зазначеної в відзиві на позовну заяву вих.№ 103/107-18 від 09.01.2019 заборгованість по пенсії за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 була нарахована та включена в додаткову відомість (а.с.26).

15. З інформації наданої Біловодським ОУПФУ вбачається, що сума заборгованості за період з 01.08.2018 по 31.10.2018 становить 6065,37 грн, що підтверджується інформацією, зазначеною в довідці вих. № 68/03-18 від 04.01.2019 (а.с.28).

16. Спірним питанням цієї справи є правомірність невиплати відповідачем заборгованості по пенсії за період з 01.07.2018 по 31.10.2018.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).

18. Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

19. Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

20. Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

21. У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

22. Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

23. У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: “ОСОБА_2 соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України”

25. Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

26. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

28. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

29. В рамках адміністративного судочинства (ст. 4 КАС України):

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

30. Пунктом першим частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

31. Право позивача на пенсію за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2018 року не є спірним. Відповідачем пенсія за вказаний період нарахована у повному обсязі, однак, не виплачена з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335.

32. Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, відповідно до яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України”. Враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період. За змістом конституційних норм (статті 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

33. Суд вважає таку позицію неприйнятною, оскільки конституційне поняття “Закон України”, на відміну від поняття “законодавство України”, не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

34. ОСОБА_2 встановлено, що жодних змін у Закон № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

35. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

36. При цьому, суд зауважує на тому, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або “інші права”, як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

37. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або “інші права”, як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

38. Відповідно до висновків Конституційного ОСОБА_2 України в Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. В зазначеному рішенні суд зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлення цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

39. В зазначеному рішенні суд зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлення цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

40. Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

41. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу у період з 01 червня 2016 року по 31 серпня 2018 року, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

42. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

43. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

44. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

45. При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією від 13.12.2018 № 0.0.1210576423.1 (а. с. 3).

46. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 704,80 грн стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Біловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Біловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати пенсії за віком за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1.

3. Зобов’язати Біловодське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92800, Луганська обл., Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Центральна, будинок 77, код ЄДРПОУ 41247269) виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_2 лет ОктябряАДРЕСА_1; місце проживання: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Жарінова, буд. 8) пенсію за віком за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_2 лет ОктябряАДРЕСА_1; місце проживання: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Жарінова, буд. 8) за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92800, Луганська обл., Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Центральна, будинок 77, код ЄДРПОУ 41247269) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

5. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4