Рішення № 79194825, 11.01.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5051/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/Мотивоване/

11 січня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі - головуючого судді Наумик О.О., за участі секретаря судового засідання Клугер Т.А., розглянувши цивільну справу №233/5051/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ –ЦЕНТР» «про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні»,

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ –ЦЕНТР», уточненому заявою від 30.10.2018 р. (а.с.55), в якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 13.06. 2017 р. по 04.09.2018 р. в сумі 100677 грн. 06 коп.,

пославшись на таке:

13 червня 2017 року позивач був звільнений за згодою сторін з ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР", де працював охоронником.

В грубе порушення вимог закону у 2017 році заробітна плата роботодавцем йому перестала виплачуватися. На момент звільнення у відповідача малася невиплачена заборгованість переді ним по заробітній платі в сумі 21701 грн.90 коп.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2018 р. по цивільній справі № 233/807/18, що набрало законної сили, з ТОВ "СКАТ-ЦЕНТР" на його (позивача) користь була стягнута заборгованість по зарплаті в сумі 21701 грн. 90 коп., яка остаточно була виплачена йому 04 вересня 2018 року.

Оскільки роботодавець допустив затримку з остаточним розрахунком при звільненні, чим порушив його (позивача) законні трудові права, він у відповідності до ст.117 КЗпП України має право на середній заробіток за весь час затримки з розрахунком при звільненні в сумі 100677 грн. 06 коп., виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 329 грн. 01 коп.

Судовою ухвалою від 06.11.2018 р. відкрите провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цивільної справи, явку представника у судове засідання не забезпечив, натомість надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, пославшись на таке:

Відповідачем визнаються такі обставини:

ОСОБА_1 дійсно працював у TOB «СКАТ-ЦЕНТР» і був звільнений 13 червня 2017 року.

На дату звільнення 13.06.2017 р. відповідач мав заборгованість з виплати позивачу заробітної плати.

Проте, позивач стверджує про проведення з ним остаточного фактичного розрахунку з заробітної плати 04 вересня 2018 року.

Натомість стягнення «боргу» із заробітної плати за судовим рішенням було проведено державним виконавцем помилково, оскільки на момент стягнення (20 серпня 2018 року та 04 вересня 2018 року) сума заборгованості перед позивачем була частково погашена.

Так 01.06.2018 р. TOB «СКАТ-ЦЕНТР» перерахувало на користь ОСОБА_1 (на його зарплатну банківську карточку) суму боргу в розмірі 9209,07 грн.

Зазначена обставина не була досліджена судом при розгляді справи № 233/807/18 (заочне рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі), а тому підлягає доказуванню на загальних підставах.

Сума боргу по заробітній платі обґрунтовувалася індивідуальними відомостями (персоніфікацію) по формі ОК-5 з Пенсійного Фонду України, яка міститься в матеріалах справи.

У вказаній персоніфікації органами Пенсійного фонду України зазначені відомості, зокрема, про суму заробітку ОСОБА_1 та сплату страхових внесків всього за період січень - квітень 2017 року та червень 2017 року в загальній сумі 27881,04грн.

Вказані суми нарахованої заробітної плати вказані в ОК-5 без вирахування податків та зборів, належних до перерахування у бюджет в момент виплати заробітної плати. Утриманню з нарахованої заробітної плати підлягають ПДФО 18% та військовий збір 1,5%.

Стосовно підстав для відповідальності TOB «СКАТ-ЦЕНТР» відповідно до статті 117 КЗпП України:

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року N 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу.

Таким чином, встановленню підлягають такі обставини:

1. присутність на роботі звільненого працівника - позивача саме у день звільнення,

2. непроведення розрахунку в день звільнення, 3. непроведення розрахунку наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Зауважив, що відповідно до витягу з табелю обліку робочого часу за червень 2017 року ОСОБА_1 не був на роботі в день звільнення 13.06.2017 р. Відсутність на роботі мала місце також напередодні звільнення 09 і 10 червня 2017 року (його зміна за графіком).

Отже в день звільнення відповідач фізично не мав можливості провести розрахунок з позивачем. Відсутність позивача в день звільнення на роботі виключає вину відповідача у не проведенні розрахунку у день звільнення, що має бути враховано при вирішення справи по суті.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу про факт пред'явлення позивачем вимоги до відповідача про проведення розрахунку.

Оскільки вимога про розрахунок позивачем не пред'являлася, то в даному випадку відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності, встановленої статтею 117 КЗпП України у формі стягнення середнього заробітку.

Після припинення трудових відносин будь-який зв'язок з позивачем був втрачений. Взагалі з січня 2017 року у відповідача були відсутні підписані Акти наданих послуг між TOB «СКАТ-ЦЕНТР» та ПАТ «Концерн СТИРОЛ», де позивач виконував свої трудові функції. Однак, незважаючи на це, TOB «СКАТ-ЦЕНТР» нараховував заробітну плату працівникам, які ймовірно здійснювали охорону ПАТ «Концерн СТИРОЛ». Позивач фізично перебував і зараз перебуває на непідконтрольній українській владі території, а саме у м. Дебальцеве Донецької області, що утруднило виплату в день звільнення належних йому сум, що виключає вину Товариства.

Відповідач не погоджується також з розрахунком середнього заробітку, проведеного позивачем, оскільки ним використане невірне значення середньоденної заробітної плати.

Правильний розрахунок середньогодинної заробітної плати наводиться відповідачем у довідці про доходи, копія якої додається. Відповідач стверджує про правильне визначення середньогодинної заробітної плати - у сумі 29,62 грн.

З’ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дістає такого висновку:

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ–ЦЕНТР» з 16 травня 2013 року по 19 червня 2017 року, де працював охоронником. Наказом від 19.06.2017 р. № 698 звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (копія трудової книжки з відповідними записами №№ 6-7 – на а.с.38 зворот).

В період з січня 2017 року по червень 2017 року за місцем роботи ТОВ «СКАТ-ЦЕНТР» ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата: - січень 2017 року – 5651,24 грн., - лютий 2017 року – 4483,10 грн., - березень 2017 року – 4926,00 грн., - квітень 2017 року – 4769,34 грн., - травень 2017 року – 5279,96 грн., - червень 2017 року – 2771,40 грн. (а.с.39 зворот), яка позивачу відповідачем виплачувалась не своєчасно та не в повному обсязі.

Зазначені обставини встановлені рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31.05.2018 р., яким з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з січня 2017 року по червень 2017 року в загальному розмірі 21701,90 грн. (а.с.40), яке набрало законної сили 03.07.2018 р.

Листами ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва від 05.09.2018 р. за № 08-20/755 (а.с.43) та від 07.09.2018 р. за № 08-20/787 (а.с.44) ОСОБА_1 повідомлено, що платіжними дорученнями від 16.08.2018 р. №16944, від 30.08.2018 р. №17214 на перерахування боргу з ТОВ «СКАТ-ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 було перераховано управлінням Казначейства 20.08.2018 р. 15963,93 грн., 04.09.2018 р. - 5737,97 (копії – на а.с.13,15).

Зазначені Повідомлення підтверджені копією платіжного доручення №16944 від 16.08.2018 р. (а.с.43а), а також копією платіжного доручення №17214 від 30.08.2018 р. (а.с.45).

ОСОБА_2 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 18.09.2018 р. за № ІІІ-4016 ОСОБА_1 повідомлено, що 12.09.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56814235 з примусового виконання виконавчого листа Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області №233/807/18 від 03.07.2018 р. про стягнення з ТОВ «СКАТ-ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 21701,90 грн. у зв’язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі (а.с.17).

Датою остаточного розрахунку відповідача з позивачем є 04.09.2018 р., про що свідчить штамп про проведення банківської операції з позначкою «ОПЛАЧЕНО» на вище згадуваному платіжному дорученні №17214 від 30.08.2018 р. (а.с.45).

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходив з такого:

За вимогами ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середньогодинна заробітна плата позивача визначена судом в розмірі 29,62 грн. за розрахунком відповідача, який дотримує Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р., що підтверджено відповідною довідкою (а.с.88) і не спростовано позивачем.

Виходячи із середньогодинної заробітної плати позивача в зазначеному розмірі і кількості годин затримки розрахунку (з 19.06.2017 р. по 04.09.2018 р.), яка на час розрахунку без урахування вихідних і святкових днів дорівнює 2433 годинам (виходячи з восьмигодинного робочого дня), середній заробіток за час затримки розрахунку визначений судом в розмірі 72065,46 грн. = 29,62 грн. * 2433 годин.

Суд не приймає до уваги розрахунок, проведений позивачем, через те, що його заробітна плата обліковувалася відпрацьованими в місяці годинами, а також і через те, що датою звільнення ним взяте 13.06.2017 р., тоді як у відповідності до запису у трудовій книжці позивача було звільнено 19.06.2017 р.

Також суд не приймає доводи відповідача про відсутність його вини у не проведенні остаточного розрахунку з позивачем у день звільнення через відсутність останнього на роботі та не пред'явлення роботодавцю вимоги про проведення розрахунку, виходячи з такого:

По-перше, позивача було звільнено 19.06.2017 р. Відповідач же зауважив на відсутності позивача на роботі 13.06.2017 р. і напередодні звільнення 09 і 10 червня 2017 року (його зміна за графіком).

Щодо ствердження про відсутність в матеріалах справи жодного належного та допустимого доказу про факт пред'явлення позивачем вимоги до відповідача про проведення розрахунку, суд наголошує на тому, що таким зверненням вважається звернення позивача до суду з позовною заявою до відповідача з вимогою стягнення заборгованості по заробітній платі, що мало місце 27.02.2018 р. у справі №233/807/18, наслідком розгляду якої стало ухвалення судом вище згадуваного рішення від 31.05.2018 р.

Крім того, як вбачається з наданої відповідачем копії Відомості на перерахування заробітної плати від 01.06.2018 р., на ім’я позивача відкритий зарплатний рахунок у АБ «Клірінговий дім». Тож, при відсутності ОСОБА_1 на роботі у день його звільнення, заборгованість по заробітній платі мала бути перерахована відповідачем як роботодавцем на такий рахунок.

Суд не дає оцінку цьому доказу в контексті неврахування судом при ухваленні рішення про стягнення заробітної плати обставини перерахування позивачу сум в розмірах 1634,75 грн., 3608,89 грн. та 3965,43 грн. (загалом – 9209,07 грн.), оскільки рішення про стягнення заробітної плати було ухвалено судом 31.05.2018 р., тоді як грошові кошти за Відомістю на перерахування заробітної плати були перераховані позивачу 01.06.2018 р.

Обставина наявності відкритого на ім’я позивача зарплатного рахунку виключає такий, що не заслуговує на увагу, і довід відповідача щодо неможливості вчасного розрахунку з позивачем у відсутність зв’язку з ним через знаходження на тимчасово непідконтрольній Державі території України.

За наведених обставин, суд дістає висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.06.2017 р. по 04.09.2018 р. в сумі 72065,46 грн.

Керуючись ст.ст.259,263-265,141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Петровського, 19, РНОКПП - НОМЕР_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ–ЦЕНТР» (м. Київ, пров. Червоноармійський,14, Код ЄДРПОУ 37716181)

«про стягнення середнього заробітку за час затримки з розрахунком при звільненні» - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.06.2017 р. по 04.09.2018 р. в сумі 72065 (сімдесят дві тисячі шістдесят п'ять) грн. 46 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 98 коп. на рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106, (стягувач Державна судова адміністрація України), отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Повний текст рішення складений 15 січня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя