Рішення № 79194587, 16.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 р. Справа№200/14331/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, проспект Шахтобудвників, 32/4) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13), з позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.11.2018 року про відмову у призначенні пенсії;

- зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву від 16.11.2018 року про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону № 1058 – ІУ із зарахуванням при цьому до страхового стажу періодів роботи позивача : з 01.09.1976 року по 25.10.1976 року в Тролебусному депо м. Донецька, з 11.12.1978 року по 13.10.1982 року та з 27.01.1983 року по 14.05.1984 року в Донецькому трамвайно – тролейбусному управлінні, з 05.06.1985 року по 18.04.1987 року у Донецькому комунальному автотранспортному підприємстві, з 19.05.1987 року по 31.12.1998 року в Донецькому спеціалізованому управління № 115 треста Донбасстальконструкці та з врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду даної справи.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що з настанням пенсійного віку позивач звернувся до відповідача з пакетом документів з метою оформлення пенсії. За результатом звернення йому було відмовлено, про що надано рішення від 23.11.2018 року. Підставою відмови було вказано, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-рзатверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. В переліку цих пунктів зазначене м. Донецьк. Перевірити достовірність відомостей, вказаних у наданому дублікаті трудової книжки позивача, неможливо через знаходження підприємств, де працював позивач, на території непідконтрольній державній владі України. Позивач вважає, що має право на призначення пенсії, у зв’язку з чим рішення відповідача вважає протиправними.

Відповідач до суду надав відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, з огляду на те, що ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Дублікат трудової книжки позивача серія БТ - 1 №5884141 видано 09.06.1999 року ДКП Донецьким ТТУ, тобто періоди роботи до видачі дублікату трудової книжки потребують в обов’язковому порядку перевірки обґрунтованості їх внесення. Провести перевірку достовірності внесення цих відомостей про періоди роботи немає можливості у зв’язку з тим, що підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території (м. Донецьк). Згідно з наданими документами страховий стаж позивача складає 17 років 01 місяць 07 днів. Зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи, які внесені в дублікат трудової книжки до дати її видачі - до 09.06.1999 року. Вважає, що відповідач, керуючись вимогами діючих законодавчих актів України, цілком обґрунтовано та правомірно відмовив в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом громадянина України серії ВЕ № 486759.

Судом встановлено, що 16.11.2018 року позивач звернувся до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Для призначення пенсії позивачем було надано наступні документи: заява про призначення пенсії, особиста заява, копія дублікату трудової книжки, копія військового квитка, копія паспорта, копія ідентифікаційного номеру.

Дублікат трудової книжки позивача серії БТ-1 №5884141 від 09.06.1999 року містить наступні періоди роботи позивача, про що зроблені відповідні записи:

- до вступу в Тролейбусне депо м. Донецька трудового стажу не має;

- запис № 1 від 01.09.1976 року, вчинений адміністрацією Тролейбусного депо м.Донецька, прийнятий учнем слюсаря-електрика по ремонту електрообладнання парка № 1;

- запис № 2 від 25.10.1976 року - звільнений згідно ст.36 п.З КЗпП УРСР (призов до ОСОБА_2);

- записи № № 3,4 від 28.10.1976 року та 28.10.1978 року відповідно - служба в ОСОБА_2;

- запис № 5 від 11.12.1978 року, вчинений адміністрацією Донецького трамвайно-тролейбусне управління - прийнятий учнем в школу водіїв тролейбусного парка №1;

- запис № 6 від 15.06.1979 року - переведений водієм тролейбуса 3 класу;

- запис № 7 від 01.05.1981 року - присвоєно 2 клас водія тролейбуса;

- запис № 8 від 09.12.1981 року - переведений слюсарем з ремонту рухомого составу 4-го розряду;

- запис № 9 від 18.01.1982 року - переведений водієм тролейбуса 2 класу;

- запис № 10 від 13.10.1982 року - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР;

- запис № 11 від 27.01.1983 року зроблений адміністрацією Донецького трамвайно-тролейбусне управління, - прийнятий водієм тролейбуса 2-го класу в тролейбусний парк № 1;

- запис № 12 від 03.05.1984 року - переведений слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання четвертого розряду;

- запис № 13 від 14.05.1984 року - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР;

- запис № 14 від 05.06.1985 року, вчинений адміністрацією Донецького комунального автотранспортного підприємства, - прийнятий водієм 3 класу в Будьонівську автоколону;

- запис № 15 від 18.04.1987 року - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР;

- запис № 16 від 19.05.1987 року, вчинений адміністрацією Донецького СУ-115 треста Донбасстальконструкція - прийнятий водієм третього класу;

- запис № 17 від 01.01.1992 року - трест «Донбасстальконструкція» перетворений в орендне підприємство «Донбасстальконструкція»;

- запис № 18 від 29.04.1994 року - Донецьке спецуправління № 115 орендного підприємства «Донбасстальконструкція» перетворене в Управління № 115 (м. Донецьк) акціонерного товариства закритого типу «Донбассталь-конструкція»;

- запис № 19 від 05.07.1999 року - звільнений за ст. 38 КЗпП України «За власним бажанням».

У дублікаті трудової книжки містяться відомості про підстави внесення до нього вказаних записів та містяться печатки відповідних підприємств та підписи їх посадових осіб у якості завірення справжності записів про звільнення.

Дублікат трудової книжки було видано Донецьким комунальним підприємством «Донецьке трамвайно-тролейбусне управління» перед внесенням останнього з наведених записів, а саме - 09.06.1999 року.

Рішенням Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 23.11.2018 року відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з відсутністю необхідного загального трудового стажу. Зокрема, не зараховано періоди роботи позивача, які внесені в дублікат трудової книжки до дати її видачі - до 09.06.1999 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 7 жовтня 2009 року N 25-рп/2009 «в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України)».

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч. 2 ст. 46 Основного Закону України) і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається загальнообов’язкове (далі - Закон № 1058).

В силу п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком (п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058).

Статтею 26 Закону № 1058 визначені умови призначення пенсії за віком.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Тобто, Законом № 1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сімї у звязку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, обєднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абз. 3 п. 1.7 розділу І Порядку).

Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За встановлених обставин відсутності у ОСОБА_1 трудової книжки та відсутності відповідних записів у дублікаті трудової книжки, відповідач повинен був керуватися безпосередньо положеннями саме Порядку № 637.

Абзацом 2 п. 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Абзацом 1 п. 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В свою чергу, п. 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз’яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Натомість, відповідач проігнорував усі вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.

З урахуванням положень п. 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об’єктивно розглянути усі подані документи, на підставі п. 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз’яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз’яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (п.п. 17, 18 Порядку № 637).

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окуповані території України).

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченихзаконом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних(надуманих) підстав.

З урахуванням викладеного, наявні усі підстави для зарахування позивачу до страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», спірні періоди роботи позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення від 23.11.2018 року про відмову в призначені пенсії є таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, тому підлягає скасуванню.

Крім того, підлягає задоволенню як похідна, позовна вимога позивача про зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву від 16.11.2018 року про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону № 1058 – ІV із зарахуванням при цьому до страхового стажу періодів роботи позивача: з 01.09.1976 року по 25.10.1976 року в Тролейбусному депо м. Донецька, з 11.12.1978 року по 13.10.1982 року та з 27.01.1983 року по 14.05.1984 року в Донецькому трамвайно – тролейбусному управлінні, з 05.06.1985 року по 18.04.1987 року у Донецькому комунальному автотранспортному підприємстві, з 19.05.1987 року по 31.12.1998 року в Донецькому спеціалізованому управління № 115 треста Донбасстальконструкці та з врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду даної справи.

Відповідно до приписів ст.ст. 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідност. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем при подані позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача.

За нормами ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає справи у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, проспект Шахтобудівників, 32/4, паспорт серії ВЕ № 486759) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, зареєстроване за юридичною адресою: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2018 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2018 року про призначення пенсії за віком у відповідності до ст.26 Закону № 1058 – ІV із зарахуванням при цьому до страхового стажу періодів роботи позивача: з 01.09.1976 року по 25.10.1976 року в Тролейбусному депо м. Донецька, з 11.12.1978 року по 13.10.1982 року та з 27.01.1983 року по 14.05.1984 року в Донецькому трамвайно – тролейбусному управлінні, з 05.06.1985 року по 18.04.1987 року у Донецькому комунальному автотранспортному підприємстві, з 19.05.1987 року по 31.12.1998 року в Донецькому спеціалізованому управління № 115 треста Донбасстальконструкці та з врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні, прийнятому за результатами розгляду даної справи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42169323, зареєстроване за юридичною адресою: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, проспект Шахтобудвників, 32/4, паспорт серії ВЕ № 486759).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.01.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.