Ухвала суду № 79194182, 14.01.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26003/17

Провадження № 1-кп/127/1759/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Каленяка Р.А.,

за участю секретаря Ковбасюк Ю.С.,

прокурора Барановської Ю.Р.,

захисника Кадочнікова А.О.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017020020003341, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 08 жовтня 2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження №12017020020003341, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 08 жовтня 2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2018 року було оголошено в розшук обвинувачену ОСОБА_2, надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_2 для доставки її в судове засідання для вирішення клопотання щодо обрання відносно неї запобіжного заходу, до розшуку ОСОБА_2 судове провадження кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України - зупинено.

14 січня 2019 року об 11.30 год. співробітниками поліції на виконання ухвали суду затримано ОСОБА_2, 14 січня 2019 року о 14.10 год. останню доставлено до суду для вирішення клопотання щодо обрання відносно неї запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор Барановська Ю.Р. заявила клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2, достеменно знаючи про те, що відносно неї в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт, ухиляється від явки до судових засідань, чим порушує розумні строки судового розгляду. Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_2 раніше судима за тяжкий злочин, належних висновків для себе не зробила, обвинувачується у скоєнні корисливого злочину середньої тяжкості, не має постійного місця роботи, інших соціальних та особистих чинників стримуючого характеру, неодноразово без поважних причин не з'являлася до суду, є достатні підстави вважати, що обвинувачена не з'являється в судові засідання з метою уникнення кримінальної відповідальності. На думку прокурора, є достатні підстави вважати, ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, буде переховуватися від суду або вчинить інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечила, в судовому засіданні пояснила, що вона зараз планує офіційно влаштуватися на роботу, на запитання суду щодо її постійного місця проживання однозначно відповісти не змогла, повідомила, що за місцем реєстрації в. Сосонка вона не проживає, так як там проживає її старший син із сім'єю, її 9-річна донька проживає з бабусею в м. Вінниця, обіцяла суду в подальшому з'являтися в судові засідання.

Захисник Кадочніков А.О. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважав, що наведені в клопотанні ризики не доведені, враховуючи недобросовісну процесуальну поведінку обвинуваченої просив застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год. до 6 год. ранку наступного дня за місцем реєстрації, просив врахувати, що на утриманні обвинуваченої є малолітня дитина.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від суду, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченої, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останньої та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема, суд враховує те, що ОСОБА_2 раніше судима за тяжкий злочин, належних висновків для себе не зробила, обвинувачується у скоєнні корисливого злочину середньої тяжкості, не має постійного місця роботи, інших соціальних та особистих чинників стримуючого характеру.

Щодо того, що на утриманні обвинуваченої перебуває малолітня дитина суд приймає до уваги те, що, зі слів обвинуваченої, вона офіційно не працює, її малолітня донька постійно проживає з бабусею.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачена ОСОБА_2 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_2 судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі слідчого судді. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК України, чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави ((абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Враховуючи викладене, майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Вінницької місцевої прокуратури Барановської Ю.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про застосування запобіжного заходу діє протягом 60 (шістдесяти) діб з 14 січня 2019 року по 14 березня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

У разі внесення обвинуваченою ОСОБА_2 застави на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області на останню покласти наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту за місцем своєї реєстрації або проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

Ухвалу суду для виконання направити начальнику слідчого ізолятора державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» та прокурору Вінницької місцевої прокуратури Барановській Ю.Р.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: