Рішення № 791925, 05.07.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.07

Справа № 14/119-07.

за позовом Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Сумського філіалу

до відповідача Приватного інженерно-сервісного центру „Кварк”

про стягнення 4 102 грн. 52 коп.

Суддя Миропольський С.О.

Представники:

Від позивача –не з‘явився;

Від відповідача – не з‘явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 4 102 грн. 52 коп., з яких: неустойка в розмірі 3 923 грн. 04 коп. за період з 21.09.2006р. по 12.02.2007р., інфляційну заборгованість в розмірі 160 грн. 14 коп. за період з 01.11.2006р. по січень 2007 року та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 19 грн. 34 коп. за період з 27.11.2006р. по 12.02.2007р.

Відповідач у відзиві на позов не визнає позовних вимог посилаючись на те, що позовна заява подана з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України а також те, що посилання позивача на відсутність заяви про припинення або зміну договору оренди від 12.12.2003р. не відповідає дійсності, оскільки відповідач звертався із заявою до позивача з пропозицією переукласти зазначений договір оренди.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 24.05.2007р. по 05.07.2007р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.03.2006р. у справі № 17/682-05 за позовом позивача у даній справі до відповідача у даній справі (тобто, у справі за участю тих самих сторін, що і у даній справі), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2006р. у справі № 17/682-05 встановлені такі факти:

·12.12.2003р. між сторонами у даній справі укладено договір оренди державного майна щодо оренди нежитлового приміщення площею 65,2 кв. м. в м. Суми, пров. Пляжний, 3;

- строк дії договору був визначений сторонами до 12.12.04р. і в відповідності з п. 10.1 договору його дія була продовжена до 12.12.2005р., а з 12.12.2005р. дія згаданого договору припинилася;

- відповідач мав повернути позивачеві орендоване майно (приміщення), але не повернув, тому, суд зобов’язав відповідача повернути об’єкти оренди (звільнити нежитлове приміщення);

- до спірних правовідносин застосовуються положення ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004р.;

- відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач (відповідач) зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві (позивачеві) річ у стані, в якому вона була одержана. При цьому, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України);

- відповідачем не спростований і не заперечувався під час розгляду спору по суті факт користування орендованим приміщенням після 12.12.2005р.;

- враховуючи зазначене, суди дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2195,68 грн., нарахованої у відповідності з ч. 2 ст. 785 ЦК України (див. постанову ВГСУ від 24.10.2006р. у справі № 17/682-05 між цими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав щодо неустойки).

Розрахунок розміру неустойки здійснювався виходячи з розміру щомісячної орендної плати в сумі 411,92 грн. та, відповідно, щомісячного розміру неустойки в сумі 823,84 грн.

Всі вищезгадані факти встановлені рішенням господарського суду Сумської області, постановами Харківського апеляційного господарського суду України та Вищого господарського суду України у справі № 17/682-05, в якій брали участь ті самі сторони.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час розгляду даної справи відповідачем також не спростований і не заперечувався під час розгляду справи по суті факт користування орендованим приміщенням як після 12.12.2005р., так і на час за який нарахована неустойка, незважаючи на відкриття 10.11.2006р. виконавчого провадження щодо примусового зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення площею 65,2 кв.м. в м. Суми по пров. Пляжному, 3, яке було предметом договору оренди від 12.12.2003р. між сторонами у даній справі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України та у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України підлягають задоволенню в сумі 3 923 грн. 04 коп. за період з 21.09.2006р. по 12.02.2007р., виходячи зі щомісячної суми неустойки в розмірі 823,84 грн. (подвійний розмір орендної плати). Суд при цьому виходить з того, що між сторонами в даному разі існували господарські правовідносини, які випливають з оренди майна у сфері господарювання, а тому, до цих правовідносин має застосовуватись господарське законодавство в якості спеціального законодавства, зокрема, ГК України. Порушення зобов’язання відповідачем щодо повернення орендованого майна є триваючим і нарахування штрафних санкцій, зокрема, неустойки, може здійснюватись позивачем з будь-якого дня прострочення виконання зобов’язання, але згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, а воно мало бути виконано, зокрема, 21.03.2006р.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19 грн. 34 коп. пені за за період з 27.11.2006р. по 12.02.2007р. підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог щодо періоду, за який нарахована пеня, та в межах річного строку позовної давності, передбаченого ст. 258 ЦК України.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за з 01.11.2006р. по січень 2007 року підлягають задоволенню повністю в сумі 160 грн. 14 коп. за період, оскільки індекс інфляції не є штрафною санкцією і строк нарахування його обмежений лише загальним трирічним строком позовної давності.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного інженерно-сервісного центру „Кварк” (40030, м. Суми, пров. Пляжний, 3, код 21127271) на користь Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” в особі Сумського філіалу (40030, м. Суми, пров. Пляжний, 3, код 14026339) 4 102 грн. 52 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.