
Справа № 298/1896/18 Провадження № 1-кп/304/62/2019
У Х В А Л А
про призначення судового розгляду
15 січня 2019 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участю секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,
прокурора - Наговського М.М.,
потерпілого - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
його захисника - адвоката Гайданки Т.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт від 23 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070070000347 від 23 жовтня 2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, без освіти, неодруженого, непрацюючого, громадянина України, раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
20 грудня 2018 року до Перечинського районного суду Закарпатської області після визначення підсудності із Закарпатського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт від 23 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070070000347 від 23 жовтня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою від 26 грудня 2018 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, прокурор подав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також про допит потерпілого та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Заслухавши учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, а відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Що стосується клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то суд, з'ясувавши з цього приводу думку потерпілого, який підтримав клопотання прокурора, захисника, який проти такого заперечив, оскільки крім вже встановлених на досудовому розслідуванні обставин, потерпілий до обвинуваченого не має жодних претензій, а також обвинуваченого, який просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотання учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У інформаційному листі ВССУ щодо вжиття заходів, пов'язаних із порушеннями, встановленими в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України» роз'яснено, що ч. 3 ст. 315 КПК містить норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений (наприклад, застава, особиста порука тощо). Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначених ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно враховувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання суд здійснює за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК.
Згідно ст. 176 цього Кодексу запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 23 жовтня 2018 року матеріали досудового розслідування за повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070070000347.
Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 листопада 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 січня 2019 року.
Разом з цим, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року за апеляцією адвоката Гайданки Т.М. вказану ухвалу слідчого судді скасовано та постановлено нову, якою клопотання слідчого Цибика В.В. задоволено - застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16 січня 2019 року включно із визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, на даний час будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Суду також не надано доказів, які б свідчили про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_2 залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не надано доказів на підтвердження міцності його соціальних зв'язків у місці постійного проживання, наявність постійного місця роботи, належних доказів про репутацію, майновий стан. Навпаки, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондуються з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є його добрими знайомими та на яких він має вплив, а також враховує те, що на розгляді Великоберезнянського районного суду перебуває обвинувальний акт про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з чим з плином часу інтереси слідства не втратили актуальності.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
З огляду на наведене, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років, враховує особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, неодружений, постійного джерела прибутку не має, його соціальні зв'язки.
Заслухавши учасників судового засідання, враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що майже всі обставини, зазначені при обранні запобіжного заходу продовжують існувати і по даний час, судове провадження не закінчено, ОСОБА_2 перебуваючи на волі може ухилятися від явки до суду і виконання процесуальних рішень, а також перешкоджати встановленню істини у справі, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, а застосування більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту порівняно із взяттям під варту буде недостатньо ефективним для запобігання ризикам.
Згідно ч. 1 ст. 197 цього Кодексу строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_2 обраний під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою до 60 (шістдесяти) днів з визначенням розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 314, 315-316, 369 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у Перечинському районному суді в залі суду на «23» січня 2019 року на «13:00» год.
Обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.00 год. 16 березня 2019 року із визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн.
В разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду зі їх першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Роз'яснити, що у разі внесення застави та невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, застава буде звернута в дохід держави.
У судове засідання викликати прокурора Наговського М.М., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Гайданку Т.М., а також свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5
Ухвала суду згідно ч. 2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню від судового рішення, передбаченого частиною першою вказаної статті, не підлягає.
Головуючий: Ганько І. І.
Судове рішення № 79192324, Перечинський районний суд Закарпатської області було прийнято 15.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 298/1896/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: