Рішення № 79192181, 20.12.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.№2/155/1040/18

Справа № 155/1696/18

Рішення

іменем України

20 грудня 2018 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі:

головуючого – Адамчук Г.М.,

з участю секретаря – Ревуцької М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Горохівського району про визнання права власності на спадкове майно, –

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Горохівського району, в якому просить визнати в порядку спадкування за заповітом право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Ржищів, вул. Ліщинська, 17, як на спадкове майно що залишилося по смерті ОСОБА_4, яка померла 17 грудня 2005 року; визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,47 га (0,30 га – для ведення особистого підсобного господарства та 0,17 га – для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд), яка передавалася ОСОБА_5 у приватну власність згідно витягу з рішення ОСОБА_3 сільської ради Горохівського району Волинської області від 24.02.1995 року № 2/1.

Мотивує свій позов тим, що 17 грудня 2005 року померла його бабуся, ОСОБА_4. За час життя вона склала заповіт, в якому все своє майно посвідчила позивачу. Враховуючи, що позивач після померлої ОСОБА_4 прийняв спадщину, є її спадкоємцем за заповітом, просить поданий позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Горохівського району в заяві до суду просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, в письмовій заяві до суду позов ОСОБА_1 визнає повністю, просить справу розглядати у її відсутності.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1235 ЦК України надається право заповідачу на призначення спадкоємців.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається що першочергово земельна ділянка площею 0,47 га, передавалася чоловікові спадкодавця (діду позивача) – ОСОБА_5, який помер 30 серпня 2008 року.

Спадщину по смерті ОСОБА_5 прийняла дружина, спадкодавець ОСОБА_4, проте не встигла оформити свої спадкові права так, як померла.

В особистому розпорядженні на випадок своєї смерті ОСОБА_4 зазначила: «належне мені майно де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і в якому стані не перебувало б, і взагалі все те, що мені за законом буде належати на момент моєї смерті заповідаю своєму внуку ОСОБА_1».

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 померла 17.12.2005 року.

Постановою державного нотаріуса від 1 листопада 2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_4 було відмовлено.

Документами про родинні відносини стверджується, що спадкодавець ОСОБА_4 є бабою ОСОБА_1

З довідки ОСОБА_3 сільської ради № 857 від 18.09.2018 року вбачається, що єдиним спадкоємцем майна спадкодавця за заповітом є внук – ОСОБА_1. Спадкодавець ОСОБА_4 до дня смерті проживала з внуком ОСОБА_1. Спадкоємець ОСОБА_1 вступив у фактичне володіння майном до шести місяців шляхом спільного проживання в житловому будинку, який знаходиться в с. Ржищів Горохівського району Волинської області по вулиці Ліщинській, 17.

Відповідно до технічної документації на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Ржищів, вул. Ліщинська, 17, даний будинок було побудовано з дотриманням встановлених будівельних та технічних норм.

З спадкової справи видно, що ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 після померлої матері ОСОБА_4 від прийняття належної кожному обов’язкової частки у спадщині відмовилися. ОСОБА_1 після померлої баби ОСОБА_4 прийняв належну йому спадщину, є спадкоємцем за заповітом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_4 прийняв спадщину, є спадкоємцем за заповітом.

А тому суд вважає, що слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Ржищів, вул. Ліщинська, 17, як на спадкове майно що залишилося по смерті ОСОБА_4, яка померла 17 грудня 2005 року.

Відповідно до виписки з рішення ОСОБА_3 сільської ради від 24 лютого 1995 року № 2/1 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян", ОСОБА_5 було передано земельну ділянку площею 0,30 для ведення особистого підсобного господарства, та площею 0.17 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд.

Згідно п.7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Таким чином, на думку суду, до складу спадкового майна, яке утворилося після смерті ОСОБА_4 входять вказані вище земельні ділянки.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на імя спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом після померлої ОСОБА_4 має право на спадкування її майна, прийняв спадщину в установленому порядку, але у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів не має можливості належним чином оформити на себе спадщину та користуватися нею, а тому суд визнає за позивачем право на завершення приватизації вищевказаних земельних ділянок, а також право на реєстрацію права власності на ці земельні ділянки на його ім’я в порядку спадкування за заповітом після померлої 17 грудня 2005 року ОСОБА_4

В заяві до суду позивач від стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_3 сільської ради відмовився.

Суд звертає увагу позивача на дотримання вимог ст.ст.162, 164, 167, 174 Податокового кодексу України.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 392, 1235 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

1. Визнати в порядку спадкування за заповітом право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, с. Ржищів, вул. Ліщинська, 17, як на спадкове майно що залишилося по смерті ОСОБА_4, яка померла 17 грудня 2005 року.

2. Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,47 га (0,30 га – для ведення особистого підсобного господарства та 0,17 га – для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд), яка передавалася ОСОБА_5 у приватну власність згідно витягу з рішення ОСОБА_3 сільської ради Горохівського району Волинської області від 24.02.1995 року № 2/1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Голова Горохівського

районного суду ОСОБА_8