Ухвала суду № 79190698, 15.01.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" січня 2019 р. м. Київ

Справа № 911/182/19

Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтецца Трейд» до Дочірнього підприємства «Рітейл ІСТ» про повернення залишку нереалізованого товару на суму 28008,34грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтецца Трейд» (далі – ТОВ «Альтецца Трейд») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Рітейл ІСТ» (далі – ДП «Рітейл ІСТ») про повернення залишку нереалізованого товару на суму 28008,34грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що строк дії договору №РІ02131 від 27.01.2014, укладеного сторонами, закінчився, однак, відповідач неповністю здійснив оплату поставленого товару. При цьому, залишок нереалізованого товару на вимогу відповідач не повернув.

Відповідна заява подана без дотримання вимог чинного на момент її подачі законодавства.

Так, в силу п.3 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається за правилами, визначеними ст.163 ГПК України. Так, згідно п.2 ч.1 цієї норми, у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна.

Позивач, заявляючи вимоги про зобов' язання відповідача повернути залишок нереалізованого товару на загальну суму 28008,34грн фактично заявляє майнову вимогу, у зв'язку з чим мав зазначити ціну позову, що у даному випадку дорівнює вартості товару, який позивач просить зобов'язати відповідача повернути.

Як вбачається, позов подано до Господарського суду Київської області 10.01.2019.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В якості доказів оплати судового збору позивачем надано платіжне доручення №1387 від 14.11.2018 на суму 1 762,00грн.

Між тим, згідно п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч.1 ст.4 Закону, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб від якого вираховується сплата судового збору, встановлюється законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відовідно до ст.7 Закону України "Про державий бюджет на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1921грн.

Таким чином, позивач мав сплатити з поданої позовної заяви судовий збір у розмірі 1921грн (28008,34/100*1,5<1921*1, тому 1921*1).

Отже, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, а саме недоплачено 159грн (1921-1762=159).

Окрім того, в силу ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, заявником не надано всіх доказів на підтвердження обставин, на які останній посилається у позовній заяві. Зокрема, на другій сторінці поданої позовної заяви позивач зазначає, що на виконання договору ним поставлений та переданий у власність відповідача товар. Разом з тим, доказів у підтвердження відповідних обставин (накладних, довіреностей, актів тощо) до поданої позовної заяви позивач не долучає.

Між тим, відповідно до чч.1,3,4 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Також, у поданій заяві не конкретизовано який товар має бути повернуто, а саме не вказано: його найменування, кількість одиниць, ціну за одиницю тощо.

Недотримання вимог ст.ст.162,164 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.

Враховуючи, що позивачем не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом (з підтвердженням направлення відповідачу): надання доказів доплати судового збору у розмірі 159грн; надання доказів у підтвердження обставин, на які позивач посилається у поданій позовній заяві, однак, не підтверджує їх доказами.

У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Встановити строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.

Суддя А.Р. Ейвазова