Ухвала суду № 79190418, 14.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.01.2019Справа № 910/13318/16

За скаргоюПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»на діїВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києвіу справі№910/13318/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг»до1. Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган-Юг»

простягнення 513 255,89 дол. СШАСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:не з'явився від ВДВС:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/13318/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган-Юг» про стягнення 513 255,89 дол. США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 32 822 714,17 рос. рублів, та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 скасовано повністю, а провадження у справі №910/13318/16 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верхового Суду від 16.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанову Вищого господарського суду України від 18.04.2017 у справі №910/13318/16 скасовано, а справу передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 змінено в частині пункту другого резолютивної частини рішення, який викладено наступній редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, оф. 195; ідентифікаційний код 40386508) попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739, 12 грн., та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.»., в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16 залишено без змін.

15.06.2018 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Верховного суду від 31.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині вирішення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати та в частині розподілу судового збору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 6 591 241,32 грн. попередньої оплати, що станом на день подання позову еквівалентно 16 736 260,11 російських рублів, у решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган - юг» про солідарне стягнення 100 000,00 грн. залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 286 576,26 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 118 646,61 грн. судового збору за подання касаційної скарги №37-3/03/17 та 128 533,83 грн. - за перегляд Верховним Судом 16.02.2018 заяви позивача про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 та постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2017.

27.11.2018 через канцелярії суду Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» подано скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві до повернення матеріалів справи №910/13318/16 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 вказану скаргу призначено до розгляду на 14.01.2018.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103048930712.

В судове засідання представник позивача не з'явився, до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.

Судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що на підставі ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач не був позбавлений можливості уповноважити будь-яку іншу особу для представництва власних інтересів.

Представник відповідача 2, повідомлений належним чином про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судове засідання державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103048931000.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Частиною 1 п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Постановою від 19.06.2018 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП№5662761 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 №910/13318/16 стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» попередньої оплати у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739,12 грн. та судового збору у розмірі 191 316,13 грн.

Одночасно з цим, постановою державного виконавця від 19.06.2018 в межах виконавчого провадження ВП№56627461 був накладений арешт на грошові кошти боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.

Постановою державного виконавця від 10.08.2018 ВП№56627461 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 №910/13318/16 у зв'язку з тим, що ухвалою Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №910/13318/16 зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018.

Як було вказано судом раніше, постановою Верховного суду від 31.10.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 в частині вирішення позову ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати та в частині розподілу судового збору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 6 591 241,32 грн. попередньої оплати, що станом на день подання позову еквівалентно 16 736 260,11 російських рублів, а також розподілено судові витрати.

У зв'язку з викладеним, 07.11.2018 представником ПАТ «Укрнафта» подано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві клопотання №01/01/07/3084 від 06.11.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП№56627461 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Враховуючи викладене, постанова про закінчення виконавчого провадження у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

За таких обставин, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі №910/13318/16, змінене постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018, щодо стягнення з ПАТ «Укрнафта» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» попередньої оплати у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739, 12 грн. було скасовано постановою Верховного суду від 31.10.2018, і про зазначені обставини представник ПАТ «Укрнафта» повідомив 07.11.2018 державного виконавця в клопотанні №01/01/07/3084 від 06.11.2018, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві мав винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№56627461.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади повинні діяти у спосіб, на підставі та у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В той же час, із відомостей, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, виконавче провадження ВП№56627461 зупинено, а постанова про закінчення такого виконавчого провадження державним виконавцем винесена не була.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві письмових пояснень на скаргу, доказів на спростування доводів скаржника, у т.ч. щодо вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП№56627461, відкритого за наказом Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 №910/13318/16, не подано.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно з ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність належних дій державного виконавця по виконавчому провадженню ВП№56627461 щодо його закриття на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що скарга ПАТ «Укрнафта» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 231, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кеди Михайла Валентиновича щодо незакінчення виконавчого провадження ВП№56627461.

3. Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кеду Михайла Валентиновича закінчити виконавче провадження ВП№56627461.

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Суддя В.П. Босий