Ухвала суду № 79189214, 15.01.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/3887/17

Провадження №1-кп/635/689/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Бобко Т.В.,

за участю прокурора Каліна А.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

секретар судових засідань – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014220000000631 від 11.11.2014 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за наступних обставин. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, згідно протоколу №2 від 08 травня 2007 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс – Т» ( код ЄДРПОУ 34265200) з 10 травня 2007 року призначений на посаду директора ТОВ «Автосервіс – Т» з правом підпису фінансових документів, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( колишня назва населеного пункту с. Радгоспне), 28.

Згідно статуту підприємства, ОСОБА_2 мав наступні основні повноваження: здійснювати керівництво поточною діяльністю ТОВ «Автосервіс – Т»; без доручення діяти від імені ТОВ «Автосервіс – Т»; відкривати поточні та інші рахунки в усіх банківських установах; представляти інтереси ТОВ «Автосервіс – Т» у всіх підприємствах, формах і організаціях, банках і інших фінансових установах, у державних органах; укладати договори і контракти, у тому числі з найму працівників Товариства; виконувати інші функції в межах прав, наданих Товариству дійсним статутом і діючим законодавством по здійсненню цілей і предметів діяльності.

Як керівник підприємства, поєднуючи цю посаду з посадою головного бухгалтера, ОСОБА_2 був в ТОВ «Автосервіс – Т», особою, відповідальною за нарахування та сплату податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Також, відповідно до вимог ч.2 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна» ( в редакції від 01 січня 2017 року), питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, ОСОБА_2 являвся посадовою особою, на яку в ТОВ «Автосервіс – Т» були покладені організаційно розпорядчі та адміністративно – господарські обов’язки.

ТОВ «Автосервіс – Т» зареєстроване Харківською державною адміністрацією Харківської області ( свідоцтво про державну реєстрацію №14711020000001553). Підприємство взято на податковий облік Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією 17 квітня 2006 року за №254. Юридична адреса ТОВ «Автосервіс – Т»: 62421, Харківська область, Харківський район, селище ОСОБА_4 (попередня назва населеного пункту с. Радгоспне), 28.

ТОВ «Автосервіс – Т» знаходилось на загальній системі оподаткування, тобто платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість ( свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №28035204, видане Харківською об’єднаною державною податковою інспекцією від 11 травня 2006 року). В період з 10 травня 2007 року по 30 червня 2008 року ОСОБА_2 щомісячно складав та подавав до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції податкові декларації ТОВ «Автосервіс – Т» з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

До 01 січня 2011 року сплата податку на додану вартість в Україні регламентувалась Законом України «Про податок на додану вартість» від №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого, цей податок сплачувався платником при реалізації товарів (робіт, послуг) у розмірі 20% від суми продажу, тобто виникло «податкове зобов’язання» з ПДВ; при придбанні товарів (робіт, послуг) у іншого платника ПДВ, підприємство отримує право на «податковий кредит» з ПДВ у розмірі 20% від суми придбання, тобто на вказану суму зменшуються податкові зобов’язання підприємства з ПДВ, або сума ПДВ відшкодовується з бюджету.

Однак ОСОБА_2, діючи умисно в порушення вказаних вимог законодавства та бажаючи при цьому настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді несплати податків до бюджету, вчинив кримінальне правопорушення у сфері господарської діяльності при наступних обставинах.

ОСОБА_4 на меті злочинний умисел направлений на ухилення від сплати податків на додану вартість в період з 10 травня 2007 року по 30 червня 2008 року, ОСОБА_2 незаконно збільшив суму податкового кредиту з податку на додану вартість, відобразивши у податкових деклараціях ТОВ «Автосервіс – Т» з податку на додану вартість за березень, квітень, травень та червень 2008 року відомості про, нібито, придбання послуг по здійсненню передпродажної підготовки автомобілів, маркетингові та консалтингові послуги у підприємства ТОВ «ПБК «Вертикаль», яке має ознаку фіктивності, при цьому ТОВ «Автосервіс – Т» фактично не отримувало ніяких послуг від ТОВ «ПБК» Вертикаль», а мало на меті лише одержання податкових накладних з реквізитами ТОВ «ПБК «Вертикаль» для збільшення податкового кредиту з ПДВ.

ТОВ «ПБК «Вертикаль» створено з метою прикриття незаконної діяльності з надання послуг суб’єктам господарювання з мінімізації об’єктів оподаткування, засобом передачі їм документів є реквізитами фіктивного підприємства з метою використання в бухгалтерському та податковому обліках і, відповідно, не здійснювало послуг з передпродажної підготовки автомобілів, маркетингових та консалтингових послуг в адресу ТОВ «Автосервіс – Т», так як не мало для здійснення вказаних дій трудових ресурсів та відповідних основних фондів.

Так, директор ТОВ «Автосервіс – Т» ОСОБА_2 у податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень, травень та червень 2008 року і в додатку №5 до даних декларацій, з метою ухилення від сплати ПДВ, умисно неправомірно відобразив відомості про нібито проведені фінансово-господарські операції з ТОВ «ПБК «Вертикаль» на загальну суму з ПДВ – 29113134,67 гривень.

Враховуючи вищевикладене, директор ТОВ «Автосервіс – Т» ОСОБА_2 в період з 10 травня 2007 року по 30 червня 2008 року умисно неправомірно відобразив відомості про формування податкового кредиту з ПДВ шляхом придбання послуг з передпродажної підготовки автомобілів, маркетингові та консалтингові послуги у підприємства ТОВ «ПБК «Вертикаль» у податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядок 10.1 колонка Б) на загальну суму 29113134,67 гривень, чим незаконно завищив податковий кредит, відповідно, не сплатив податок на додану вартість на загальну суму 29113134,67 гривень.

Отже, директор ТОВ «Автосервіс – Т» ОСОБА_2, в порушення п.п.7.4.1., п.7.4. ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року ( зі змінами та доповненнями), шляхом незаконного завищення кредиту з ПДВ, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 29113134,67 гривень, що більш ніж в п’ять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і утворює особливо великий розмір ухилення від сплати податків.

Актом перевірки №3739/234/34265200 від 06 листопада 2008 року за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, податковим повідомленням – рішенням №0000842340/2 від 26 лютого 2009 року ТОВ «Автосервіс – Т» донараховано податкові зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 133531166 гривень та з податку на прибуток в сумі 207074896 гривень.

Висновком експерта №1917 від 28 березня 2016 року за результатами проведеної судової економічної експертизи, підтверджено висновки акту перевірки№3739/234/34265200 від 06 листопада 2008 року в частині донарахування ТОВ «Автосервіс – Т» податку на додану вартість у сумі 29113134,67 гривень, за результатом відображення в бухгалтерському обліку послуг по передпродажній підготовці автомобілів, маркетингових та консалтингових послуг від ТОВ «ПБК «Вертикаль», за період з 01 березня 2008 року по 30 червня 2008 року, чим встановлено вид та розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Отже, умисні дії директора ТОВ «Автосервіс – Т» ОСОБА_2 призвели до ухилення очолюваного ним підприємства від сплати податку на додану вартість за березень – червень 2008 року та фактичного ненадходження до бюджету коштів у сумі 29113134,67 гривень.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.212 КК України як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття у зв’язку з цим провадження у справі. В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що вказана норма є імперативною і підлягає обов’язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, розширеному тлумаченню не підлягає. Не зважаючи на ту обставину, що обвинувачений не визнає свою вину у вчиненні злочину відповідно до пред’явленого обвинувачення, останній надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності та просить про це. Отже, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 інкримінується вчинення тяжкого злочину у період часу з 10 травня 2007 року по 30 червня 2008 року, із зазначеного часу пройшло більше 10 років, перебіг зазначеного строку не зупинявся і не переривався, захисник вважає, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КПК України.

Обвинувачений в судовому засіданні клопотання захисника підтримав та надав суду письмову заяву, якою просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити у зв’язку з цим провадження у справі.

Прокурор в судовому засіданні вважав наявними підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

При вирішенні клопотання захисника суд виходить з наступного.

Згідно обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, у період з 10 травня 2007 року по 30 червня 2008 року.

Відповідно до положень ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_2 злочину, у скоєнні якого він обвинувачується, минуло більше ніж десять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, обвинувачений подав заяву про звільнення від кримінальної відповідальності, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

При цьому обвинуваченому суд роз'яснив, що застосування ст.49 КК України є нереабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності та не звільняє обвинуваченого від обов'язку відшкодування в порядку цивільного судочинства завданої внаслідок злочину шкоди.

Роз'яснити прокурору право на звернення з цивільним позовом про відшкодування завданої злочином шкоди в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 203, 284 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням за ч.3 ст.212 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.212 КК України.

Повернути ОСОБА_2 заставу, внесену 13 квітня 2017 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, код одержувача 26281249, розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк одержувача Державна казначейська служба України, в сумі 64000 гривень в зв'язку з припиненням дії запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Т.В. Бобко