
Справа № 712/13368/18
Провадження № 2/712/612/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2019 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Романенко В.А.
за участю секретаря Таран А.І.
розглянувши в порядку скороченого позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта банк» Кадирова В.В. про припинення обтяження транспортного засобу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта банк» Кадирова В.В. про припинення обтяження транспортного засобу, посилаючись на те, що він є власником автомобіля Seat Cordoba, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1478 від 07.07.2017 року.
На початку лютого 2018 року він звернувся до Сервісного центру МВС в Черкаській області з метою продати свій автомобіль, про що отримав відповідь, що на його транспортний засіб накладено обтяження.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: на транспортний засіб Seat Cordoba Sport, 2008 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_2 накладено приватне обтяження за типом застава рухомого майна на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2949 та 2950 від 08.12.2011 року.
Боржником за вказаним обтяженням є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3).
Після отримання вказаної інформації, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про припинення обтяження на його транспортний засіб, однак 11.04.2018 року отримав відмову.
Вважає, що така відмова є незаконною, протиправною та такою, що порушує майнові інтереси позивача з огляду на наступне.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржником за вказаним обтяженням є ОСОБА_3.
09 серпня 2013 року, коли ОСОБА_3 був власником автомобіля Seat Cordoba, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, вказаний транспортний засіб було реалізовано на аукціоні арештованого рухомого майна за 49600 грн. ОСОБА_4. Вказані кошти були перераховані на рахунки відділу ДВС Олександрівського РУЮ.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, після проведення аукціону 13.09.2013 року автомобіль ОСОБА_3 знято з обліку по рішенню РУЮ Олександрівського ДВС.
В той же день власником автомобіля стала ОСОБА_4, яка була переможцем аукціону.
18.09.2013 року новим власником автомобіля стає ОСОБА_5.
\
Потім 27.05.2014 року власником автомобіля стає ОСОБА_6.
З 08.12.2015 на підставі договору купівлі продажу право власності на транспортний засіб переходить до ОСОБА_7.
ОСОБА_1 став власником автомобіля Seat Cordoba, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 - 07 липня 2017 року.
Просить припинити обтяження транспортного засобу Seat Cordoba Sport, 2008 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_2 (НОМЕР_1), вид обтяження - приватне обтяження, тип реєстрації - поточна, тип обтяження - застава рухомого майна, зареєстроване 04.11.2013 за № 13991153 на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2949, 2950 від 08.12.2011; обтяжував - ПАТ «Дельта Банк», код 34047020, шляхом виключення запису про заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 704,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник ПАТ «Дельта банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта банк» Кадиров В.В. в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Seat Cordoba, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1478 від 07.07.2017 року.
На початку лютого 2018 року позивач звернувся до Сервісного центру МВС в Черкаській області з метою продати свій автомобіль, про що отримав відповідь, що на його транспортний засіб накладено обтяження.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: на транспортний засіб Seat Cordoba Sport, 2008 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_2 накладено приватне обтяження за типом застава рухомого майна на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2949 та 2950 від 08.12.2011 року.
Боржником за вказаним обтяженням є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3).
Після отримання вказаної інформації, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про припинення обтяження на його транспортний засіб, однак 11.04.2018 року отримав відмову.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржником за вказаним обтяженням є ОСОБА_3.
09 серпня 2013 року, коли ОСОБА_3 був власником автомобіля Seat Cordoba, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, вказаний транспортний засіб було реалізовано на аукціоні арештованого рухомого майна за 49600 грн. ОСОБА_4. Вказані кошти були перераховані на рахунки відділу ДВС Олександрівського РУЮ.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, після проведення аукціону 13.09.2013 року автомобіль ОСОБА_3 знято з обліку по рішенню РУЮ Олександрівського ДВС.
В той же день власником автомобіля стала ОСОБА_4, яка була переможцем аукціону.
18.09.2013 року новим власником автомобіля стає ОСОБА_5.
\
Потім 27.05.2014 року власником автомобіля стає ОСОБА_6.
З 08.12.2015 на підставі договору купівлі продажу право власності на транспортний засіб переходить до ОСОБА_7.
ОСОБА_1 став власником автомобіля Seat Cordoba, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 - 07 липня 2017 року відповідно договору купівлі-продажу № 1478.
Згідно абз. 6 ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється в разі примусового продажу заставленого майна.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі реалізації предмета застави.
Частиною 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 1210.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «Дельта Банк» Кадирова В.В.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку, втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 48 вказаного Закону, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
З аналізу вказаних норм закону випливає, що обтяження майна банку втрачає чинність з дня початку процедури ліквідації банку.
Виходячи з положень вказаних норм закону будь-яких перешкод, що унеможливлювали відповідачу подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження вказаного транспортного засобу і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру у відповідача не було.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - припинення обтяження транспортного засобу.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат по справі суд виходить з наступного.
Так, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, що повною мірою відповідає принципу диспозитивності цивільного процесу. Відтак, питання про зменшення неспівмірних витрат на послуги адвоката може бути ініційоване лише іншою стороною процесу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі відповідне клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу не заявляв.
Крім того, актом виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 45-11 визначено, що розмір наданої правової допомоги адвокатом у даній справі складає 750 грн., які згідно розрахунку на оплату № 45-11 від 02 листопада 2018 року сплачені ОСОБА_1
З урахуванням вищевикладеного, суддя з урахуванням норм ст. 137 ЦПК України приходить до висновку, що враховуючи складення адвокатом позовної заяви у даній справі, приймання участі в судових засіданнях, та зважаючи загальний обсяг наданих адвокатом послуг, компенсації підлягатимуть саме зазначені кошти на правничу допомогу в загальній сумі - 750 грн.
Відповідно до ст.. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Зі згоди позивача, відповідно до ст. 284 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 19, 81, 76-77, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта банк» Кадирова В.В. про припинення обтяження транспортного засобу - задоволити.
Припинити обтяження транспортного засобу Seat Cordoba Sport, 2008 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_2 (НОМЕР_1), вид обтяження - приватне обтяження, тип реєстрації - поточна, тип обтяження - застава рухомого майна, зареєстроване 04.11.2013 року за № 139991153 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2949, 2950 від 08.12.2011 року; обтяжував - ПАТ «Дельта Банк», код 34047020, шляхом виключення запису про заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750 грн., а всього 1454,80 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/sud2316/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий:
Судове рішення № 79189002, Соснівський районний суд м. Черкас було прийнято 14.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 712/13368/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: