Рішення № 79185604, 14.01.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1625/18

2/580/47/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.04.2011 року, станом на 10.06.2018 року, у сумі 100218 грн. 78 коп., судового збору розмірі 1762 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.04.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладанні договору сторони керувались частиною першою статті 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідачем умови договору виконані не були, не надано кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами.

Внаслідок порушень відповідачем зобов'язань, станом на 10.06.2018 року виникла заборгованість в розмірі 100218,78 грн., що складається з наступного: 499,20 грн. - заборгованість за кредитом; 88786,87 грн. Заборгованість по процентам за користування кредитом; 5684,20 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штраф (фіксована частина) та 4748,51 грн. штраф (процентна складова).

Представник позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій стверджує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій стверджує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу у його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином і від неї не надійшло повідомлення про причини неявки свого представника.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.2 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 16.04.2011 відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.8). Таким чином, між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного кредитного договору, який складається із Анкети-заяви від 16.04.2011 р.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до положень статей 1048, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

З наданого позивачем розрахунку (а.с.6-7) вбачається, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором б/н від 10.06.2018 року заборгованість становить: 100218,78 грн., що складається з наступного: 499,20 грн. - заборгованість за кредитом; 88786,87 грн. Заборгованість по процентам за користування кредитом; 5684,20 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. штраф (фіксована частина) та 4748,51 грн. штраф (процентна складова).

Будь-яких доказів на спростування заборгованості з повернення тіла кредиту в розмірі 499,20 грн., суду не надано.

Позивач посилається на те, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

Розрахунки щодо нарахування процентів за користування кредитом, пені, позивач обґрунтовує умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг та Тарифах банку.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами першою-третьою ст. 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи з вимог частини першої ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України ( в редакції яка діяла на момент укладення кредитного договору) фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальниками, поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначати розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з’ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Тому боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором убачається, що останнім нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи зі ставки 36,0% річних, з 02 січня 2013 року – 30,00 % річних, з 1 вересня 2014 року – 34,80 % річних, з 01 квітня 2015 року - 43,2% річних, що стверджується розрахунком (а.с. 6,7).

Таким чином АТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку збільшувалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами.

На порушення вимог статей 12,81 ЦПК України жодних доказів про встановлення процентної ставки у розмірі 43,2% як зазначено у розрахунку заборгованості, банком не надано, як і не надано доказів про ознайомлення відповідача з таким розміром процентної ставки, які б містили його підпис.

Тому, з відповідача за період з 23 травня 2011 року (виникнення заборгованості) по 10 червня 2018 року (кінцева дата розрахунку) підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 36,00% річних, оскільки вимоги позивача стосовно застосування підвищеної процентної ставки є безпідставними.

Таким чином, з 23 травня 2011 року по 10 червня 2018 року, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом визначається на рівні 36,0% річних становить 1267,33 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно- правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ИК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно- правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).

АТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.

Таким чином з наведених підстав вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1,2 ст.549 ЦК України, та п.2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позики.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед банком становить 2829 грн. 12 коп., та складається із: тіло кредиту – 499,20 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 1267 грн. 33 коп., штраф – 500 грн. + 562,56 (499,20+1267,33*5%) = 562,56 грн., тому підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 42, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк", що знаходиться по вул. Набережна Перемоги, 50 в м. Дніпро, 49094, р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, заборгованості по кредитному договору від 16.04.2011 року № б/н в розмірі 2829 грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 49 грн. 78 коп., всього стягнути 2878 грн. 86 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бакланов Р. В.