Ухвала суду № 79185265, 14.01.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/63/19

Номер провадження 2/573/90/19

У Х В А Л А

іменем України

14 січня 2019 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали до позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами,

В С Т А Н О В И Л А:

11 січня 2019 року до Білопільського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року зі змінами.

Відповідно до п. 1.1.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768 грн. 40 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Звернувшись до суду з позовною вимогою майнового характеру ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що ціна позову становить 94 198 грн. та долучив квитанцію про сплату судового збору у сумі 942 грн. 00 коп. Однак, є незрозумілим, з якої вартості майна виходив позивач, сплачуючи судовий збір, оскільки у матеріалах справи не міститься належних доказів на підтвердження вартості майна щодо вимоги майнового характеру та не поставлено питання про оцінку вартості спірного майна. Це унеможливлює визначення судом точної вартості спірного майна і зазначення точної суми судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 ЦПК України. Дані щодо вартості житлового будинку, що містяться у технічному паспорту (зведеному акті) на нерухомість, зазначені станом на серпень 2018 року, не можуть вважатися дійсною вартістю майна на момент звернення з позовом до суду.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна. Термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, отже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

Таким чином, позивач повинен зазначити ціну позову щодо вимог майнового характеру з урахуванням загальної вартості майна на день звернення до суду та сплатити відповідно до цієї суми судовий збір.

Частинами 1, 3 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, приходжу до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та роз’яснивши, що в разі невиконання викладених в ухвалі вимог, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260-261 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки і роз’яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: