Ухвала суду № 79184972, 15.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/503/19

Провадження №2/522/201/19

У Х В А Л А

15 січня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шкамерда К.С., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири об’єктом спільного майна подружжя та поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири об’єктом спільного майна подружжя та поділ майна подружжя.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 в позовній заяві просить:

1.Визнати квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63 кв.м., житловою площею 37,2 кв.м., об’єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

2. Поділити майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином:

- виділити ОСОБА_1 на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 65,1 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м.;

- виділити ОСОБА_1 на праві приватної власності гараж №274 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив Центральний-Дюківський» в м.Одесі;

- виділити ОСОБА_1 на праві приватної власності автомобіль TOYOTA COROLLA, легковий комбі-В, 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1, номер шасі SB1KZ20E50F075512, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО 872393 від 17.04.2013 року;

- виділити ОСОБА_2 на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63 кв.м., житловою площею 37,2 кв.м;

- виділити ОСОБА_2 на праві приватної власності гараж №253 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив Центральний-Дюківський» в м.Одесі;

- виділити ОСОБА_2 на праві приватної власності автомобіль НОМЕР_2.

Також, в позовній заяві позивач просить відстрочити доплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. В обґрунтування цього клопотання позивач вказує, що вона тривалий час не працювала, здійснювала догляд за дитиною, чоловік їх з дитиною покинув, вона опинилася у важкому матеріальному становищі.

Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Дослідивши клопотання позивача про відстрочення доплати судового збору, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки клопотання обґрунтовується лише однією обставиною, а саме: що вона тривалий час не працювала, здійснювала догляд за дитиною, чоловік їх з дитиною покинув, вона опинилася у важкому матеріальному становищі, що не може підтверджувати майновий стан особи та стверджувати про неможливість доплати особою судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, а також, позивачем не надано суду доказів на підтвердження обґрунтування клопотання про відстрочення доплати судового збору, а тому, суд не має можливості встановити достатні правові підстави для можливості застосування судом приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Суд роз`яснює позивачу, що відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє права повторно його подати, дотримуючись всіх перелічених вище вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 4802,50 грн., а необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за вимоги немайнового характеру та 9 605 грн. за вимоги майнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 5570,90 грн. (768,40 грн. за вимоги немайнового характеру та 4 802,50 грн. за вимоги майнового характеру) на розрахунковий рахунок Приморського районного суду м.Одеси, а саме: Отримувач коштів - УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923 , Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача – 31219206015008, Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа), та надати суду докази на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення доплати судового збору за подання до суду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири об’єктом спільного майна подружжя та поділ майна подружжя.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири об’єктом спільного майна подружжя та поділ майна подружжя, - залишити без руху.

Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали: усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали. В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику з усіма додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя К.С. Шкамерда