Ухвала суду № 79184073, 11.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/460/19

Провадження № 1-кс/520/480/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Бельського Р.О., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 08.01.2018 близько 14:00 годин ОСОБА_2, вступив в злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, направлену на таємне викрадення майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у житло.

Реалізуючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, діючи умисно, перебуваючи біля квартири АДРЕСА_1, м Одеса, з корисливих мотивів, з прямим умислом та з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа, проникли до вищевказаної квартири, звідки таємно викрали рюкзак чорного кольору вартістю 500 гривень, портативну колонку «JBL» вартістю 3000 гривень, зовнішній жорсткий диск «Transcend» вартістю 1500 гривень, зовнішній акумулятор «Xiaomi» вартістю 750 гривень, ноутбук «Dell» вартістю 8000 гривень, гребінець (розчіску) жіночу, чорного кольору, яка для потерпілого не представляє матеріальної цінності, резинка для волосся рожевого кольору, яка для потерпілого не представляє матеріальної цінності, які належать ОСОБА_5

Після чого, ОСОБА_2, разом з невстановленою слідством особою, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, тим самим отримавши можливість розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 13750 гривень.

08.01.2019 за даним фактом слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області внесені відомості до ЄРДР за № 12019160480000084, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08.01.2019 о 19:00 ОСОБА_2, затримано у порядку ст. 208 КПК України.

09.01.2019 ОСОБА_2, повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, тяжкого кримінального правопорушення, та наявність ризиків, які виражаються у можливості переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати, та спотворити речі і документи, які мають істотне значення для з’ясування обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому вказане дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вищевказані дії у зв’язку з чим до підозрюваного ОСОБА_2, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив слідчого суддю його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозрюваний має постійне місце проживання, навчається на 4 курсі коледжу, має міцні соціальні зв’язки, на підставі чого просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов’язання.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що з підозрою погоджується, вину визнає.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з п. 99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов’язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Відповідно до матеріалів клопотання, 09.01.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується: заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події від 08.01.2019 року, протоколом допиту потерпілого від 08.01.2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.01.2019 року, постановою про визнання предметів речовим доказом від 09.01.2019 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до те уваги, що ОСОБА_2 не одружений, не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, а також враховуючи той факт, що підозрюваний з місця вчинення кримінального правопорушення зник, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1, ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, в частині наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість таких доводів сторони обвинувачення з огляду на те, що відповідно до клопотання та долучених до нього матеріалів, свідки в рамках даного кримінального провадження не допитувались, а ризик можливого впливу на потерпілого стороною обвинувачення не доведений.

Також, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя, надаючи належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, а також характеризуючим даним, відповідно до яких останній раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, повністю визнає свою вину, що свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За таких обставин, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного та вищевстановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 09.03.2019 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 09.03.2019 року, наступні обов’язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;

- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.