Постанова № 791840, 20.06.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.06.07 Справа № 1/170-3298

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

при секретарі Чаплик І.,

з участю представників

від позивача: з”явився,

відповідача : з”явився,

розглянув апеляційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції, м.Збараж

на постанову господарського суду Тернопільської області від 21.12.2006 року, суддя Левандовський Ю.Я., в справі № 1/170-3298,

за позовом приватного підприємства «Глобо», смт.Вишнівець Збаразького району

до відповідача Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції, м.Збараж

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000092301/0 від 24.03.2006 року,

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Тернопільської області від 21.12.2006 року задоволено позов приватного підприємства «Глобо»до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000092301/0 від 24.03.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 480495 грн. за безпідставне включення до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету.

Постанова суду мотивована тим, що податковим органом не доведено порушення позивачем визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, оскільки позивачем процедуру сторнування (зобов'язання з ПДВ/ податковий кредит) та розрахунків з бюджетом проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, судом зазначено, що позивач не наділений повноваженнями щодо контролю за своєчасністю і правильністю сплати податків та подання звітності контрагентами за господарськими операціями.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами в порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавців цих товарів.

Крім цього, контрагенти позивача податкової звітності не подавали, а при виконанні договорів здійснювалась бартерна форма розрахунків, що свідчить про нездійснення позивачем оплати грошовими коштами за придбаний товар та відповідно несплату суми податку на додану вартість при придбанні продукції в ціні товарів, що є підставою для включення цього ПДВ до податкового кредиту.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права, а саме безпідставну відмову в задоволенні клопотання податкового органу про зупинення провадження в даній справі до вирішення кримінальної справи по факту вчинення підробки документів посадовими особами ПП «Глобо»та господарської справи про визнання недійсним господарського зобов»язання, укладеного між позивачем та ТзОВ «Сантіно-С», які мають значення для вирішення даного спору по суті.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Позивачем дотримані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»при включенні по виписаних контрагентами податкових накладних ПДВ до податкового кредиту, а тому відсутні підстави для визначення податкового зобов»язання з податку на додану вартість та прийняття оскаржуваного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Підставою прийняття податкового повідомлення -рішення №0000092301/0 від 24.03.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 480495 грн., в тому числі 320330 грн. основного платежу. та 160165 грн. штрафних (фінансових) санкцій, є встановлений актом перевірки за №215/2301/23588970 вiд 23.03.2006р. факт порушення п.п.7.2.1 п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в сумі 320330 грн., а саме: за лютий 2005 року -15648 грн.; березень 2005 року - 21310 грн.; квітень 2005 року –26108 грн.; травень 2005року –51321 грн.; червень 2005 року –55 000 грн.; липень 2005 року –61360 грн.; серпень 2005 року –51260 грн.; вересень 2005 року –38323 грн., які не були задекларовані у складі податкових зобов’язань та не були сплачені до бюджету контрагентами позивача.

Крім того, ПП “Глобо” включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ТОВ „Дарт-Мекс-Нью” та ТОВ „Сантіно-С”, при виконанні яких здійснювалась бартерна форма розрахунків, що свідчить про нездійснення позивачем оплати грошовими коштами за придбаний товар та відповідно несплату суми податку на додану вартість при придбанні продукції в ціні товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти ПП „Глобо", а саме ТОВ „Дарт-Мекс-Нью" та ТОВ „Сантіно-С" у відповідних звітних періодах не декларували суми ПДВ у складі податкових зобов'язань, та відповідно не здійснили їх сплати до бюджету.

Так, за інформацією ДШ у Солом'янському районі (лист №323/7/16-201 від 24.01.2006 року), ТОВ "Дарт-Мекс-Нью" з січня по вересень 2005 року звітувало без показників фінансово-господарської діяльності, не декларувало обсягів продажу та придбання товарів (робіт, послуг), та відповідно не нараховувало податкових зобов'язань з ПДВ.

Також, за інформацією ДПІ у Голосіївському районі (лист №3439/7/23-702 від 21.02.2006 року та №14419/7/15-518 від 19.07.2006 року) за перше півріччя 2005 року ТОВ "Сантіно-С" звітувало без показників фінансово-господарської діяльності, а за дев'ять місяців 2005 року та перший квартал 2006 року товариство не подавало звітності.

Відповідно до п.10.1 ст.10 та п.п.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону „Про податок на додану вартість” платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством і нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. При цьому зазначена норма, крім вищевказаних, передбачає ще наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто законодавством передбачено, що однією з обов”язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що Законом України „Про податок на додану вартість" встановлено прямий зв”язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням цього податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов”язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Закононом.

За змістом Закону право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником не оплачений. Такий висновок узгоджується з визначенням "платник податку", яке дане у п.1.3. Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно якого це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. До становлення факту того, чи утриманий продавцем податок з позивача, у останнього відсутнє право вимагати бюджетного відшкодування.

Позивачем не спростовано факту непідтвердження відповідними документами включеного до податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 320330 грн., оскільки не подано доказів сплати ПДВ контрагентами позивача –ТОВ „Дарт-Мекс-Нью" та ТОВ „Сантіно-С".

Крім того, на виконання договорів міни, укладених ПП „Глобо" з ТОВ „Сантіно-С" і ТОВ „Дарт-Мекс-Нью", грошових розрахунків між СПД не проводилось, а здійснено бартерну форму розрахунків, що свідчить про відсутність сплати покупцем в ціні товару суми ПДВ. Щодо інших фінансово-господарських операцій ПП "Глобо" з ТОВ "Дарт-Мекс-Нью" і ТОВ "Сантіно-С", то ПП "Глобо" не представлено жодного документа, який би підтверджував факт проведення грошових розрахунків між ПП "Глобо" та ТОВ "Дарт-Мекс-Нью", ТОВ "Сантіно-С" по усіх укладених між ними договорах.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092301/0 від 24.03.2006 року, а тому в їх задоволенні слід відмовити, скасувавши постанову місцевого суду.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, суд,

постановив :

постанову господарського суду Тернопільської області від 21.12.2006 року в справі за номером 1/170-3298 скасувати, а апеляційну скаргу Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції –задоволити.

В позові приватного підприємства «Глобо»до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000092301/0 від 24.03.2006 року -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Г.Г.Якімець