Рішення № 79183243, 26.12.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/3309/15-ц

Провадження №2/460/208/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Карпин І.М.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в режимі відеоконференції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29.08.2015 Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_7» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_8 звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.01.2008 між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_7» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №106/08/06, за умовами якого банк надав відповідачу кредит для придбання транспортного засобу в розмірі 12811 доларів CША 88 центів, термін повернення кредиту-28.01.2015. Відповідно до кредитного договору встановлено процентну ставку на рівні 17,5%. Дати здійснення платежів, закріплені графіком погашення заборгованості, є датами належного виконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісій. Позивач виконав договірні зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, відповідач свої зобов`язання не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 28.08.2015 виникла заборгованість у сумі 11437,30 доларів США, що в перерахунку в гривнях становить 245052,18 грн, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту ( неустойка) – 32687,64 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №VP7195 від 29.01.2008, а також між позивачем та ОСОБА_6 укладено договір поруки б/н від 12.01.2011, за якими поручителі солідарно відповідають перед кредитодавцем за виконання боржником ОСОБА_4 зобов'язання у повному обсязі за кредитним договором. Враховуючи наведене просить стягнути в примусовому порядку солідарно з відповідчів заборгованість за кредитним договором в розмірі 277739 грн 82 коп.

Ухвалою від 10.09.2015 відкрито провадження у даній справі. 08.02.2016 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання договорів поруки припиненими. 18.03.2016 відповідач по зустрічному позову подав заперечення на зустрічну позовну заяву.

11.10.2016 згідно з рішенням зборів суддів Яворівського районного суду Львівської області від 23.09.2016 №20 та Постанови Верховної ОСОБА_3 України «Про звільнення суддів» проведено повторний автоматизований розподіл та справу передано судді Теслі Б.І.

24.01.2017 позивач по первісному позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» подав заяву про збільшення позовних вимог. 05.04.2017 позивач по первісному позову подав заяву про відстрочення сплати судового збору.

15.05.2017 згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.04.2017 №975/0/15-17 та рішенням зборів суддів Яворівського районного суду Львівської області від 11.05.2017 №5 проведено повторний автоматизований розподіл та справу передано судді Карпин І.М.

08.12.2017 ухвалою суду у задоволенні клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог відмовлено, заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху та надано строк для сплати судового збору. 25.01.2018 ухвалою суду заяву ПАТ «ВіЕйБі Банк» про збільшення позовних вимог повернуто позивачу.

30.05.2018 представник відповідачів ОСОБА_3 подав заяву про застосування строку позовної давності. В обгрунтування якої зазначив наступне. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №106/08/06 станом на 28.08.2015 наданого позивачем, останній платіж відповідачем ОСОБА_4 здійснено в період 30.11.2011-29.12.2011. Наступний платіж-погашення заборгованості по кредитному договору відповідач ОСОБА_4 повинен був здійснити до 29.01.2012, проте жодних інших платежів не вчиняв та в подальшому кредит не повернув. Сторони встановили як строк дії договору – 28.01.2015, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів – щомісяця до 29 числа включно кожного календарного місяця для основної заборгованості і для процентів за користування кредитом. ОСОБА_4 перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим з 29.01.2012 у нього утворилась заборгованість за кредитним договором. Таким чином у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, поверненння яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежа, тобто в даному випадку з 29.01.2012. Станом на час звернення ПАТ «ВіЕйБі Банк» з позовом минув строк загальної позовної давності, яка встановлюється тривалістю у три роки. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач пред'являв вимоги до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно договір поруки №VP7195 від 29.01.2008 укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 та договір поруки б/н від 12.04.2011, укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_6 є припиненими.

20.06.2018 представник позивачів по зустрічному позову подав заяву про залишення зустрічного позову без розгляду.

02.07.2018 позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» подав заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, зазначаючи, що пунктом 1.2 Кредитного договору №106/08/06 від 29.01.2008 встановлений термін повернення кредиту – 28.01.2015. Відповідно до п.7.3 Кредитного договору №106/08/06 від 29.01.2008 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Термін повернення кредиту 28.10.2015, а позовна заява подана до Яворівського районного суду Львівської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» направлена на адресу суду 29.08.2015. Таким чином строк пред'явлення позову не пропущений.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представників сторін. За клопотанням представника позивача судові засідання проводились в режимі відеоконференції.

26.12.2018 зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання договорів поруки припиненими залишено без розгляду за клопотанням представника позивачів ОСОБА_3

Представник позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтрима в та дав пояснення аналогічні доводам позовної заяви та заперечення на заяву про застосування строку позовної давності. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_3 проти позову заперечив та просив застосувати строк позовної давності, давши пояснення аналогічні викладеним у заяві про застосування строку позовної давності. Просив в позові відмовити. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, хоч належним чином повідомлялися про час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід частково задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2008 між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_7» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №106/08/06, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 12811 доларів США 88 центів для придбання транспортного засобу марки CHEVROLET модель AVEO № кузова KLISF69YE8W003099. Кредитні кошти надаються строком по 28.01.2015. Відповідно до Додаткового договору №1 до Кредитного договору №106/08/06 від 29.01.2008 за користування кредитними коштами встановлено плату в розмірі 17,5% річних.

Дати здійснення платежів, закріплені графіком погашення заборгованості, є датами належного виконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісій.

Згідно з Графіком погашення заборгованості по кредиту та процентам до Кредитного договору №106/08/06 від 29.01.2008 позичальник зобов'язаний вносити щомісячні платежі в розмірі 153 доларів США + відсотки до 29 числа кожного місяця, останній платіж становить 112,80 доларів США + відсотки.

Відповідно до п.2.5.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно до дати, встановленої в Графіку поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини Кредиту, процентів та інших плат, встановлених в Графіку.

Пунктом п.2.5.2 Кредитного договору передбачено, що погашення відповідної частини Кредиту, сплата процентів та інших виплат за його користування, здійснюється відповідно до умов, зазначених в п.2.5.6 цього договору шляхом договірного списання Банком коштів з поточного рахунка позичальника, відкритого в Банку, щомісяця в дату, зазначену в Графіку.

Позивач виконав договірні зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, відповідач ОСОБА_4 свої зобов`язання не виконував належним чином.

Згідно з п.4.3 Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів, за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів та за несвоєчасну повну або часткову сплату плати за обслуговування кредиту, передбачених договором, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту, несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов’язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.08.2015 виникла заборгованість у розмірі 11437,30 доларів США, що в перерахунку на національну грошову одиницю України становить 245052,18 грн (еквівалент по курсу НБУ 21,425702 за один доллар США на 27.08.2015), штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту ( неустойка) – 32687,64 грн. Зокрема, заборгованість за кредитом становить 6864,94 доларів США, відсотки 4572,36 доларів США. Загальна заборгованість за кредитнм договором 277739, 82 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29.02.2008 між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №VP7195, а також 12.01.2011 між позивачем та ОСОБА_6 укладено договір поруки б/н, за якими поручителі солідарно відповідають перед кредитодавцем за виконання боржником ОСОБА_4 зобов'язання у повному обсязі за кредитним договором, що полягає у поверненні кредиту у строки та на умовах зазначених у Кредитному договорі, сплаті штрафних санкцій у разі невиконання боржником зобов'язання, сплаті комісії та інших платежів передбачених Кредитним договором.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: заборгованості за кредитом, відсотками та пенею/штрафу з позичальника та поручителів.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили термін надання кредитних коштів до 28.01.2015.

Відтак, у межах строку кредитування до 28.01.2015 відповідач ОСОБА_4 мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 29 числа кожного місяця. Починаючи з 29.01.2015, відповідач мав обов’язок незалежно від пред’явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12 ОСОБА_2 Палата ВС зазначила, що за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов’язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов’язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п’ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Враховуючи заяву подану представником позивача про застосування строку позовної давності, до стягнення підлягає сума заборгованості за кредитним договором лише в межах строку позовної давності.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №106/08/06 заборгованість ОСОБА_4 за кредитом та відсотками за період з 30.08.2012 по 28.01.2015 становить за кредитом 4396,88 доларів США, за відсотками – 2946,63 доларів США, а всього 7343,51 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 27.08.2015 складає 157 339,86 гривень. ( 7343,51 доалрів США х 21,425702 грн).

Враховуючи те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливувизначеного договором строку кредитування, тому нараховані відсотки після спливу такого строку до стягнення не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не надав суду щомісячного розрахунку неустойки в межах річного строку позовної давності, що унеможливлює задоволення позову в цій частині.

Що стосується вимог пред'явлених до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, то суд зазначає наступне.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов’язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов’язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов’язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов’язків.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов’язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов’язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином в разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Якщо банк пред’явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов’язання.

Останній платіж за кредитним договором ОСОБА_4 повинен був сплатити 28.01.2015, кредитор ПАТ «ВіЕйБі Банк» протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, станом на 29.07.2015, не пред’явив вимог до поручителів ОСОБА_5М та ОСОБА_6 не пред’явив, а відтак в силу вимог ст.. 559 ЦК України порука припинилась.

Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частково до задоволення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 в розмірі 157339 грн 86 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_7» заборгованість за кредитним договором №106/08/06 від 29.01.2008 у розмірі 157339 (сто п'ятдесят сім тисяч триста тридцять дев'ять) гривень 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 в користь держави судовий збір в розмірі 1573 ( одна тисяча п'ятсот сімдесят три) грн 39 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.01.2019.

Позивач:

Публічне акціонерне товариство

«Всеукраїнський акціонерний банк»

04119, м.Київ вул.Дегтярівська,27Т

Відповідачі:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

місце проживання: 04119, м.Київ вул.Дегтярівська,19

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,

місце проживання: 04119, м.Київ вул.Дегтярівська,19

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,

місце проживання: Рівне вул. Соборна,227, в/ч А4240

Суддя І.М.Карпин