Ухвала суду № 79182136, 10.01.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/352/19 1-кс/335/403/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Мереуци М.А., слідчого Люшня І.І., прокурора Фененко А.В., підозрюваної ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Люшня І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка має професійно-технічну освіту, не заміжня, не має на утримані неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:

-16.08.2016 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. На підставі вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.10.2017 засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання по вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2018 та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі п. «Б» ст. 1 ЗУ «Про амністію в 2016 році» від 22.12.2016 звільнена від відбування призначеного покарання;

-20.01.2017 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання по вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. 18.04.2017 вирок переглянуто Апеляційним судом Запорізької області та покарання по вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя відмінено, призначено новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду;

-08.08.2018 Ленінським районний судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік;

-10.08.2018 Заводським районний судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2018 року, більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки;

-25.09.2018 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018080030001920 від 08.09.2018 направлено до Заводського районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України.

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що 26 грудня 2018 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись у торговому відділі магазину «Брусничка» ТОВ «Український Рітейл», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 208, шляхом вільного доступу, взяла з торгового стелажу каву в зернах «Якобз Еспресо», 500 г в кількості 1 штука, вартістю 202 гривні 20 копійок, без нарахування НДС, каву мелену «Якобз Монарх Інтенс», 225 г в кількості 1 штука, вартістю 77 гривні 49 копійок, без нарахування НДС, що належить ТОВ «Український Рітейл».

Після чого, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, приховала вищевказане майно у пакет, що мала при собі. Далі, ОСОБА_1 досягнувши своєї мети, виконавши усі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, з викраденим майном минаючи касову зону, не розплатившись за товар, але за межами магазину була затримана працівником магазину.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 спричинила матеріальну шкоду ТОВ «Український Рітейл» на загальну суму 272 гривня 70 копійок.

09 січня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрювана проти клопотання заперечувала, пояснила, що вину у скоєному визнає, просила застосувати більш м'який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060000058 від «06» січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

09 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019080060000058 - ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваної, яка не заміжня, не має на утримані неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваної, стан її здоров'я, міцних соціальних зв'язків та відсутність постійного стабільного джерела доходу, що дає підстави дійти висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про її особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує її суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною.

В ході розгляду клопотання підозрюваною не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваної наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також наміру вчинення іншого злочину.

Крім того, ОСОБА_1 не одружена, тобто не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштована, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має. На переконання слідчого судді вище перелічені обставини дають підстави вважати, що підозрювана у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, продовжити злочинну діяльність.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу підозрюваної, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовує доводи про можливість застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Оцінюючи вищезазначені обставини, а також ступінь порушення цінностей суспільства по вказаному кримінальному провадженні, зокрема враховуючи, що інкримінований ОСОБА_1 злочин носить корисливий характер, слідчий суддя вбачає існування по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної. Вказані обставини слідчий суддя вважає виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не вбачає підстав для обрання щодо неї більш м'якого запобіжного заходу.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваної, тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної строком на 60 днів, який у відповідності до ч. 5 ст. 115 КПК України, слід обчислювати з дня його застосування - з 10.01.2019 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.03.2019 року включно, який обчислювати з 10.01.2019 року.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 38420,00 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу - застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрювану ОСОБА_1, обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, з-під варти.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваної, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 10.03.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н.І.Рибалко