Постанова № 791813, 09.07.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.07.2007

Справа №2-17/1395-2007А

За позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора (96000, м.Красноперекопськ, вул. Чапаєва 17-А) в інтересах Держави в особі Красноперекопського міськрайонного центра зайнятості (96000, м. Красноперекопськ, пл. Героїв Перекопу 1)

До відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства „НИВА” (96050, АР Крим, Красноперекопський район, с. Братське, вул. Леніна 14)

про стягнення 24 114, 86 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

при секретарі судового засідання

Шенягіной Т.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з”явився

Від відповідача – не з’явився

Прокурор - Куінджі М.І., посв. пост.

Сутність спору: Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах Держави в особі Красноперекопського міськрайонного центра зайнятості звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача суми несплати страхових внесків на випадок безробіття в сумі 24 114,86 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином . Про слухання 12.06.2007 року представник відповідача був сповіщений під підпис в засіданні суду 31.05.2007 року, про слухання справи 09.07.2007 року повідомлений рекомендованою поштою, про вручення якої 26.06.2007 року є поштове повідомлення.

Згідно Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2006 року відповідач самостійно визначив заборгованість по сплаті страхових внесків на випадок безробіття в сумі 36233, 41 грн.

Згідно статті 39 КАС України виклик відповідача через засоби масової інформації є правом суду, а не обов’язком.

Використовуючи своє право не робити такий виклик, з врахуванням викладених обставин, суд процесуального законодавства не порушує.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття, про що вказує позивач в позовній заяві та що підтверджується копією Розрахункової відомості самого відповідача про нарахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2006 року.

Відповідно до п.п.2.п.2 ст.35 Закона України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533 працедавці зобов'язані своєчасно сплачувати внески в розмірах встановленим Законом України від 11.01.2001р. №2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного страхування», зокрема на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття.

Порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначений Інструкцією про порядок числення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці і соціальної політики України №339 від 18.12.2000р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2001р. 330/5221.

У Розрахунковій відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2006 року, відповідач самостійно вирахував внески на суму – 36 232,41 грн.

Згідно статті 202 ЦК України указаний розрахунок є правочином.

У встановленому Законом порядку указаний правочин недійсним не визнаний, і згідно статті 204 ЦК України у суду немає підстав не приймати його до уваги.

Згідно статті 526 ЦК України зобов’язання підлягає виконанню.

З урахуванням позовних вимог, підлягає стягненню сума 24 114,86 грн.

Відповідач не представив доказів погашення заборгованості, а також доказів в обґрунтування заперечень. Більш того, відповідачем не заявлено, що він заперечує проти позову.

Оскільки відповідні докази по справі не представлені до винесення постанови, немає підстав їх залучати до матеріалів справи після прийняття постанови по цій справі.

Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї постанови, або ж у встановленому Законом порядку указаний правочин буде визнаний недійсним, він вправі звернутися в суд з завою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач, згідно ст. 81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є відносно норм, які торкаються участі відповідача -спеціальною.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори повинні розглядатися за нормами КАС України.

Згідно ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 94, 162-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства „НИВА” (96050, АР Крим, Красноперекопський район, с. Братське, вул. Леніна 14; ЗКПО 30699377; р/р 26001032117301, МФО 324485 ОКБ м. Сімферополь) на користь Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості (96000, м. Красноперекопськ, пл. Героїв Перекопу 1; р/р 37179301900020 УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708600) несплачені страхові внески на випадок безробіття в сумі 24 114, 86 грн.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ країни у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.