Вирок № 79179699, 15.01.2019, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №693/1183/18

Провадження №1-кп/702/11/19

В И Р О К

І МЕНЕМ У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 року місто Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: Мазай Н.В.

з секретарем: Ясінською О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жашків Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово непрацює, депутатом не являється, учасником бойових дій не являється, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, раніше не судимий, у кримінальному провадженні за ст. 289 ч. 1 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018250130000394 від 26.08.2018

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів: Скрипник О.Є., Горобець Т.Л.

захисника : Підчасюка В.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілий ОСОБА_3 : не з»явився

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 25.08.2018 близько 22 годин 00 хвилин, перебуваючи на території кінно-спортивного комплексу по вул. Віктора Лисака, 6 в м Жашків Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою заволодіння транспортним засобом для тимчасового використання в своїх власних цілях, шляхом вільного доступу, за допомогою залишених ключів, що знаходились у бардачку автомобіля незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 2108» державний номер НОМЕР_3 1994 року випуску, вартість якого згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 4/756 від 25.09.2018 становить 34 860 гривень, який належить ОСОБА_3, чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вище вказану суму.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні під час судового розгляду справи будучи обвинуваченим свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що він разом з потерпілим приїхав в кінно-спортивний комплекс. Там потерпілий був гостем на весіллі, а він на зустрічі однокласників. Раніше в нього з потерпілим була домовленість про купівлю автомобіля. Він мав намір підвезти дівчину та знав, що потерпілий залишив ключі від автомобіля в бардачку. Він зателефонував потерпілому, але той на його дзвінок не відповів. Він взяв автомобіль та повіз дівчину, а потерпілий йому вже зателефонував після його затримання працівниками поліції. На той момент, коли він взяв автомобіль потерпілого, він у його власності не перебував і потерпілий йому дозволу брати автомобіль не давав. Він щиро кається у вчиненому, зробив для себе належні висновки та примирився з потерпілим.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Будь-яких клопотань, заяв, зауважень не має.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1 будучи обвинуваченим під час судового розгляду, його вина у вчинені кримінального злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, порядок та об»єм дослідження, яких визначений ухвалою суду від 15.01.2019 у відповідності до ч.2 ст.349 КПК України, і які у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, в судовому засіданні, крім показів обвинуваченого, протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 25.08.2018, протоколу огляду місця події від 25.08.2018, протоколу огляду предметів від 27.08.2018 з фото таблицями до нього, висновку експерта № 4/756 від 25.09.2018, розписки від 27.08.2018, досудової доповіді відносно обвинуваченого, характеризуючих особу обвинуваченого даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються.

Суд, з'ясувавши, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом"якшують та обтяжують призначення покарання.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що обвинуваченим вчинено кримінальний злочин, який Законом віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості. Однак враховує також і пом'якшуючі призначення покарання обставини, його щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, відношення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, засудження ним власної поведінки в судовому засіданні, позицію потерпілого, те, що злочином не завдано тяжких наслідків, відсутність обтяжуючих призначення покарання обставин, він раніше не судимий, висновок досудової доповіді відносно обвинуваченого відповідно до якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній та вважає з урахуванням всіх наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу, про, що зазначав в судових дебатах і прокурор. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних злочинів. Суд, підстав для застосування відносно обвинуваченого іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 289 КК України, ст.69,69-1 КК України, не вбачає.

Цивільний позов не пред"явлено.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ст. 124 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.289 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Цивільний позов не пред»явлено.

Речовий доказ :

- автомобіль марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_3, який переданий під схоронну розписку потерпілому ОСОБА_3, залишити потерпілому за належністю, звільнивши його від схоронної розписки.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи на користь держави в сумі 572 (п»ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вручити копію вироку негайно прокурору та обвинуваченому.

Копію вироку сторони можуть отримати після його проголошення.

Суддя Н.В. Мазай