Ухвала суду № 79179152, 15.01.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/246/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В., при секретарі Запорожець Я.В., за участю прокурора - Чустрака Д.В., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - Підчасюк В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Мельника В.П., погодженого прокурором відділу прокуратури Черкаської області Чустрак Д.В., винесене в кримінальному провадженні №42018250000000059, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2018 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області Мельник В.П., звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Черкаської області Чустрак Д.В., що внесене у кримінальному провадженні № 42018250000000059, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2018 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1, відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації №13/ОС-17 від 03.01.2017 призначений в порядку переведення на посаду начальника Монастирищенського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, а наказом Державної пенітенціарної служби України №44/ОС-16 від 29.02.2016 йому присвоєно спеціальне звання підполковник внутрішньої служби.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-XII, працівники органів і установ виконання покарань відносяться до правоохоронних органів України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV, остання здійснює правозастосовні та правоохоронні функції, а згідно ст. 14 цього Закону, до її персоналу належить особа начальницького складу, громадянин України, який склав присягу, працює у Державній кримінально-виконавчій службі України на відповідних посадах і якому присвоєно спеціальне звання.

Отже, ОСОБА_1 на час виконання обов'язків начальника Монастирищенського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації був працівником правоохоронного органу.

Відповідно до пп. д) п. 1) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII - суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, уповноважені на виконання функцій держави.

Згідно абзацу 14 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, особи начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби зобов'язані подавати щорічно до 1 квітня на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Також положеннями ч. 8 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV, на особу начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Особа начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зобов'язана подавати щороку до 1 квітня за місцем служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Статтею 68 Конституції України передбачено обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Крім того, відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 2 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088, другий етап декларування розпочався з 00 годин 00 хвилин 01.01.2017 для щорічних декларацій для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.

Так, ОСОБА_1, маючи відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України №44/ОС-16 від 29.02.2016 спеціальне звання підполковника внутрішньої служби, будучи призначеним відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації №13/ОС-17 від 03.01.2017 на посаду начальника Монастирищенського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, що є посадою особи, уповноваженої на виконання функцій держави та суб'єкта декларування, знаючи про обов'язок відображати повну та достовірну інформацію в усіх розділах декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий 2016 рік, а також про відповідальність, передбачену у випадку не вчинення таких дій, діючи умисно, з метою укриття достовірної інформації про майно, перебуваючи на території України, в м. Монастирище Черкаської області, у невстановленому в ході слідства місці, за допомогою персонального комп'ютеру, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, заповнив та подав щорічну декларацію про доходи за 2016 рік, яку розміщено 09.03.2017 на сайті о 17 годині 18 хвилині, у якій умисно вказав завідомо недостовірні відомості щодо належного йому та членам родини, а саме дружині ОСОБА_5 Петрівні, на праві приватної власності об'єкту нерухомості та цінного рухомого майна - транспортних засобів.

Так, у Розділі 3 вказаної декларації ОСОБА_1 умисно надав недостовірні відомості щодо відсутності належного на праві приватної власності його дружині ОСОБА_5 об'єкта нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_2, реєстраційний №463238380000 від 09.09.2014, вартість якої станом на 31.12.2016 становила 1 359 000,00 грн.

Крім того, у розділі 6 вказаної декларації умисно надав недостовірні відомості про відсутність належного йому на праві власності транспортного засобу - автомобіля «DAEWOO Lanos», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, вартість якого станом на 31.12.2016 становила 98377,40 грн.

Також у цьому ж розділі вказаної декларації умисно надав недостовірні відомості про відсутність належного на праві користування йому і його дружині ОСОБА_5 транспортного засобу - автомобіля «VOLKSWAGEN Рolo», д.н.з. НОМЕР_2, вартість якого станом на 31.12.2016 становила 270 270,00 грн. та який належить його матері - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, ОСОБА_1 умисно подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2016 рік відомості стосовно майна, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 727 647,40 грн., що перевищує розмір 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.

09.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

В ході допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 свідчення щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України, надавати відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

В матеріалах кримінального провадження мається достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, які містяться у протоколах слідчих дій та інших процесуальних документах:

- протоколі тимчасового доступу до матеріалів та документів реєстраційної справи в Управлінні державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, на підставі яких здійснено державну реєстрацію права власності вказаного об'єкту нерухомості та видано відповідне свідоцтво від 13.12.2018;

- протоколі тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться в Національному агентстві з питань запобігання корупції від 06.09.2018;

- протоколі огляду від 16.11.2018;

- висновку експерта № 4-000768 від 09.10.2018;

- висновку експерта № 4-000767 від 12.10.2018;

- висновку експерта № 6-000028 від 29.12.2018.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Приймаючи до уваги вищевикладене, орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці з покладенням на нього таких обов'язків: - прибувати до старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Мельника В.П., прокурора чи суду за першою вимогою; - не залишати місце постійного проживання - територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в період часу з 21-00 год. до 07-00 год.

В судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання та просив його задовольнити.

Захисник Підчасюк В.Ю. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці з покладенням на нього обов'язків, оскільки відсутні ризики, передбачені КПК України.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати 2-х місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6-ти місяців. По закінченні цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

На думку слідчого судді, наведені органом досудового розслідування в обґрунтування клопотання ризики є обґрунтованими, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Викладене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як застосування більш м'якого запобіжного заходу може призвести до вчинення підозрюваним дій, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

А тому, з урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за можливе застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме до 11.03.2019 року включно.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Мельника В.П. - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 днів без застосування засобів електронного контролю, тобто до 11 березня 2019 року включно.

Покласти на підозрюваного зобов'язання передбачені ст. 194 КПК України, а саме :

-прибувати до старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області Мельника В.П., прокурора чи суду за першою вимогою;

-не залишати місце постійного проживання - територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в період часу з 21-00 год. до 07-00 год.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, слідчому, в провадження якого знаходиться справа, та прокурору - для відому.

Зобов'язати слідчого надати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 15 січня 2019 року о 15.00 год.

Слідчий суддя: Ю. В. Михальченко