Вирок № 79178497, 15.01.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3374/18

Номер провадження 1-кп/623/68/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

за участю прокурора Молодовського І.О.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника Міщенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000790 від 11 серпня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженки м. Сургут, Росія, росіянки, громадянки Російської Федерації, розлученої, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 135, частиною 1 статті 299 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2018року, близько 10 години, ОСОБА_2, яка згідно з частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України зобов'язана піклуватися про здоров'я своєї дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись за місцем свого постійного мешкання в АДРЕСА_4 завідомо залишила свою малолітню доньку ОСОБА_5 без допомоги, усвідомлюючи, що остання перебувала в небезпечному для житті стані та позбавлена можливості через малолітство вжити заходів до самозбереження та вибратися із наповненої водою ванни, таким чином сама поставила малолітню ОСОБА_5 в небезпечний стан. Так, ОСОБА_2 посадила малолітню ОСОБА_5 у наповнену водою ванну, та необережно ставлячись до наслідків, залишила її без нагляду на тривалий час та пішла до ліжка в одну з кімнат вказаної квартири, де заснула, в результаті чого малолітня ОСОБА_5, не отримавши належної допомоги, хоча ОСОБА_2 беззаперечно могла надати їй таку допомогу, померла, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 263-13/18 від 28 вересня 2018 року, внаслідок механічної асфіксії та утоплення у воді.

Також, ОСОБА_2, 11 серпня 2018 року, після 13 години, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись за місцем свого постійного мешкання у приміщенні ванної кімнати квартири АДРЕСА_1, діючи умисно, грубо порушуючи загальноприйняті норми моралі та принципи щодо поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, зневажаючи охоронюваними законом правами тварин, узяла свою домашню тварину - кішку у руки та із значною силою вдарила її головою об металеву поверхню ванни, таким чином застосувавши жорстокий метод поводження із твариною, чим завдала тварині істотного болю та страждання, що призвело до її загибелі. Згідно акту розтину трупу вказаної кішки встановлено, що її смерть настала внаслідок нанесення їй черепно - мозкової травми тупим предметом. Після цього ОСОБА_2 залишила труп кішки у ванні та наповнила її водою.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях - злочинах, передбачених частиною 3 статті 135, частиною 1 статті 299 КК України, вину свою визнала повністю, у скоєному розкаялася, просила не позбавляти її волі, оскільки на її утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка потребує материнського догляду.

Захисник Міщенко І.І. просила суд врахувати, що на утриманні обвинуваченої знаходиться неповнолітня дитина, та при призначенні покарання застосувати до її підзахисної положення статті 75 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 просив при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 застосувати положення статті 75 КК України, оскільки обвинувачена вже отримала найсуворіше покарання - втратила дитину, проте ОСОБА_2 має ще одну доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка потребує материнської уваги, оскільки інших родичів у неї не має.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_2 за частиною 3 статті 135 КК України у виді 6 років позбавлення волі, за частиною 1 статті 299 КК України у виді 6 місяців арешту, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі, застосувавши положення частини 1 статті 70 КК України, до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2, захисник Міщенко І.І., потерпілий ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченої, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за частиною 3 статті 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, внаслідок чого настала смерть малолітньої потерпілої, за частиною 1 статті 299 КК України - знущання над твариною що відноситься до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає наступне:

ОСОБА_2 не працює, розлучена, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, раніше не судима, характеризується за місцем проживання добре, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, висновок судово-психіатричного експерта, вимога щодо судимості та її свідчення.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №656 від 27 серпня 2018 року ОСОБА_2 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю та відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_2 виявляла ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебувала у стані гострої неускладненої алкогольної та наркотичної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеку для суспільства, є середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останньою.

Злочини, які вчинила обвинувачена ОСОБА_2, відповідно до статті 12 КК України віднесені: за частиною 3 статті 135 КК України - до тяжкого злочину, за частиною 1 статті 299 КК України - до злочину невеликої тяжкості.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 - є вчинення злочину щодо малолітнього, вчинення злочину з особливою жорстокістю, вчинення злочину у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, суд безумовно враховує обставини що обтяжують покарання обвинуваченої та невідворотність наслідків вчиненого злочину, проте для дотримання вимог статті 50 КК України щодо виправлення засудженої суд не може не врахувати те, що обвинувачена визнала свою провину, щиро розкаялася, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, думку доньки Ксенії яка просила не позбавляти її матері, думку потерпілого який просив застосувати до ОСОБА_2 положення статті 75 КК України, оскільки обвинувачена вже отримала найсуворіше покарання - втратила дитину. Також, судом враховується те, що застосувавши до ОСОБА_2 покарання пов'язане з позбавленням волі суд позбавить материнської уваги доньку обвинуваченоїОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка перебуває у віці, коли підтримка близьких може мати вирішальне значення при обранні життєвого шляху, а інших родичів, крім матері, у неї не має. Згідно рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 листопада 2015 року ОСОБА_7 - батька ОСОБА_6, позбавлено батьківських прав.

З урахуванням всіх обставин у справі, характеру вчинених злочинів, тяжкості злочинів, суд дійшов висновку, що дотримання принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а головне перевиховання та виправлення ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України з покладенням на неї обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на те, що наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутній.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 №2200 від 10 вересня 2018 року в сумі 1001 гривня 00 копійок, що проводилась експертами Харківського НДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченої.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 70, 72, 75, 76, частиною 3 статті 135, частиною 1 статті 299 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів і призначити покарання:

- за частиною 3 статті 135 КК України - 5 (П'ЯТЬ) років позбавлення волі;

- за частиною 1 статті 299 КК України - 6 місяців арешту.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, що відповідно до статті 72 КК України дорівнює 6 місяцям позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 вимоги статті 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 3 (ТРИ) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Звільнити обвинувачену ОСОБА_2 з під варти негайно у залі суду.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня без дозволу прокурора та суду.

Цивільний позов - відсутній.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 №2200 від 10 вересня 2018 року в сумі 1001 гривня 00 копійок на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ МВС України (код доходів 24060300, р/р 31419544020005, код отримувача ЄДРПОУ 37999680, МФО 899998, банк: Казначейство України, отримувач платежу УК Слобідсь/ м. Харків).

Речові докази: кухонний ніж загальною довжиною 16 см., довжиною леза 7 см., довжиною рукоятки 9 см. з дерев'яною ручкою коричневого кольору, порожню коробку з під таблеток «Дітоксин», 2 порожні блістери від таблеток «Дітоксин», 1 порожній блістер з під таблеток «Карбаназалін-астрофарм», наволочку з-під подушки, махровий рушник рожевого кольору, простирадло білого кольору, пелюшку рожевого кольору, фрагмент ватної палички зі змивом з ручки подачі газу на газовій духовці, фрагмент ватної палички зі змивом з ручки дверей газової духовки, фрагмент ватної палички зі змивом з внутрішньої ручки вхідних дверей квартири, фрагмент ватної палички зі змивом в з зовнішньої ручки вхідних дверей квартири, фрагмент ватної палички зі змивом з зовнішньої ручки дверей ванної кімнати, фрагмент ватної палички зі змивом з внутрішньої ручки дверей ванної кімнати, фрагмент ватної палички зі змивом з ручки змішувача води в ванній кімнаті, марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору з раковини рукомийника у ванній кімнаті, марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору з підлоги кімнати зали, марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору з килима на підлозі кімнати зали, 3 сліди папілярних узорів пальців рук на 3 відрізках липкої стрічки, речовину рослинного походження в сухому та подрібненому стані, на згортку паперу жовтого кольору, верхню частину полімерної пляшки з надписом «Миргородська», об'ємом 1,5 л. з вирізаним дном, нижню частину полімерної пляшки з надписом « Жигулівське», об'ємом 2,4 л. з відрізаною горловиною - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій, потерпілому та прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов