Ухвала суду № 79177789, 15.01.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/16751/18

Провадження №2/428/79/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юзефович І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Дана позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 2, 3, 9, 10 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб), їх місце знаходження; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 48, ч. 1 ст. 47 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 10, ч. 1-2 ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позивачу ОСОБА_1 слід визначитись з відповідачем по справі – юридичною особою та зазначити її місце знаходження у відповідності до вимог ЦПК України.

Крім того, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Відповідно до п.п.2 п.1, п.п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно – вартістю майна. При цьому частина друга зазначеної статті зазначає, що дійсна вартість майна має бути визначена на момент пред’явлення позову.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання позивача ОСОБА_1 на п. 29 ППВСУ №7 від 30.05.2008р., як підставу для звільнення від сплати судового збору, оскільки зазначений пункт не стосується спірних правовідносин, адже у ньому йде мова про встановлення порядку сплати та звільнення від сплати судового збору законом. Зокрема, необхідності вираховування при обчисленні судового збору у справах про спадкування майна не береться до уваги вартість успадкованого майна (у зазначеному випадку спадкове майно позивачем ОСОБА_1 ще не успадковане), про яке зазначено в пункті 16 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито», і що від сплати цього збору звільняються особи, указані в пункті 6 (спадкоємці першої черги громадян, реабілітованих відповідно до Закону України від 17 квітня 1992 року №962-XII «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні») і в пункті 18 частини першої статті 4 вказаного Декрету (позивачем ОСОБА_1 також не додано документів, що він являється спадкоємці першої черги громадян, реабілітованих відповідно до Закону України від 17 квітня 1992 року).

Крім того, позивачем ОСОБА_1 не було додано до позовної заяви матеріали оцінки спадкового майна для визначення його дійсної вартості на момент пред’явлення позову.

Зважаючи на вищевикладене, встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно усунути вищезазначені недоліки та сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, виходячи з дійсної вартості майна на момент пред’явлення позову, але не менше 704,80грн. за реквізитами для сплати судового збору за подання позовів до Сєвєродонецького міського суду Луганської області (р/р 31218206012080 Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ отримувача коштів 37944909, МФО отримувача коштів 899998, код класифікації доходів 22030101, отримувач УК у м. Сєвєродонецьк/м. Сєвєрод./22030101; найменування коду класифікації доходів бюджет: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), і додати до позовної заяви документи, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі або надати до суду документи, що звільнюють від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 258-261 ЦПК України , суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, залишити без руху.

Запропонувати позивачу виправити недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали та роз’яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя