Рішення № 79176002, 14.01.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5316/17

Номер провадження 2/404/664/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року Кіровський районний судом. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Павелко І.Л.

за участі секретаря - Зайко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку спрощеного позовного провадження,справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 року ПАТ КБ Приватбанк, звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі – 43413,24 грн., яка утворилася станом на 17.08.2017 року і складалося з наступного: 18091,16 грн. – заборгованість за кредитом; 1525,95 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2170,92 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 21625,21 грн. – штраф відповідно до п. 2.2. генеральної угоди.

В обґрунтування позовних вимоги зазначив, що відповідно до генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 12.02.2016 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 24440,68 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Вказує, що позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з запропонованими ПАТ «Приватбанк» умовами та правилами, тарифами складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом на заяві. При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Натомість відповідач у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов'язання за вказаним договором не виконав не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості та продовжує ухилятись від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав АТ КБ Приватбанк.

25.02.2018 року позивач подав уточнену позовну заяву в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.02.2016 року у розмірі 26 470,86 грн., станом на 17.08.2017 року, яка складалася з наступного: 18091,16 грн. – заборгованість за кредитом; 1525,95 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2170,92 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 4682,83 грн. – штраф відповідно до п. 2.2. генеральної угоди.

Також, представником позивача надано відповідь на відзив та зазначено, що підписання генеральної угоди здійснювалося повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України) та підтверджено розуміння і ознайомлення з умовами підписаного документу. З моменту підписання генеральної угоди пройшло більше року та відповідач до банку не звертався з записати/претензіями щодо відсутності одного з кредитних договорів, невідповідності суми боргу, щодо списання коштів з його рахунків, решти заперечень, які були висловлені в суді, що в додатковий раз підтверджує хибність тверджень відповідача та бажання уникнути відповідальності.

Вказує, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху, тому банком надано виписку. Звернуто увагу, що відсоткова ставка по кредиту не змінювалась, а стягнення штрафу та пені не є подвійною відповідальністю позичальника.

Ухвалою суду від 07 вересня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі № 404/5316/17, 2/404/2989/17 за заявою ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року визначено розглядати справу в порядку спрощенго провадження.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, якою просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив проти винесення заочного рішення

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги не визнала, з підстав, заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2016 року по цивільній справі №404/8413/15-ц було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 17000 грн. заборгованості по кредиту; 3848 грн. 54 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом б/н від 18.04.2012 року, 100 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. штрафу /фіксована частина/, 1047 грн. 43 коп. штрафу /процентна складова/ та 1218 грн. судового збору. 12 лютого 2016 року умовами генеральної угоди сторони рекструктуризували заборгованість позичальника, що стягнута рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда 01.02.2016 року в сумарному розмірі 24440,68 грн.

Зазначила, що відповідачем вносилися щомісячні платежі на погашення кредитної заборгованості у сумі, що перевищувала визначену в договорі.Незважаючи на дану обставину, у розрахунку заборгованості сальдо простроченої заборгованості позичальника щомісяця майже не змінювалася. Із змісту виписки по картці/рахунку всього від позичальника за період 01.01.2016 – 06.11.2017 надійшло на погашення кредиту 11900,00 грн. Відповідно різниця між кредитним лімітом та надходженням позичальника складає 12 540, 68 грн. Вказує, що як свідчить інформація з виписки по рахунку грошові кошти які сплачувалися позичальником розподілялися банком на списання відсотків за користування кредитом та штрафів. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що «умови і правила надання банківських послуг були складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці «умови» мав на увазі відповідач, підписуючи генеральну угоду 12.02.2016 року та відповідно, чи брав на себе зобов’язання зі сплати штрафних санкцій у розмірах зазначених в позовній заяві. Вважає, правові підстави для визначення сум заборгованості по тілу кредиту, процентної ставки, комісії, штрафу та пені позивачем не обґрунтовуються на підставі належних та допустимих доказів. Просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє частково, із наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12 лютого 2016 року між банком та ОСОБА_1 укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості і приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт відповідно до якого позичальнику наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 24440,68 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залі заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості 'здійснюється в наступне порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грог кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 886,71 грн., для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, відсотків, а також інших витрат у відповідності з Умовами та правилами. Дата останнього погашення заборгованості не пізніше 28.02.2019 року.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом із запропонованими умовами та правилами, тарифами складають між нею та банком кредитний договір.

Копії Умов та правил надання банківських послуг та тарифів додані до позовної заяви.

Частиною 2. ст. 639 ЦК України унормовано, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Встановлено, при укладенні генеральної угоди 12.02.2016 року сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язання за умовами генеральної угоди виконано, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту позичальника на споживчі цілі у розмірі 24440, 68 грн.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1.1.3.2.11. умов і правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-який інший заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконаних зобов'язань перед банком.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Встановлено, що відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ч.2ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 17.08.2017 року має заборгованість - 26470,86 гри.,яка складається з наступного: 18 091,16 гри. - заборгованість за кредитом; 1 525,95 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4 682,83 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 генеральної угоди.

Відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання він, зобов’язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 2 170,92 грн., суд вважає за необхідне, відмовити, в зв’язку із забороною подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Щодо посилань представника відповідача, вкладених у відзиві на те, що позичальник ОСОБА_1 користуючись кредитними коштами, періодично сплачувала заборгованість за наданим кредитом, а банком списано з карткового рахунку позичальника грошові кошти у розмірі 5789,12 грн., які спрямовані на погашення сум комісії та пені, суд вважає їх безпідставними та не обґрунтованими, окільки до суду ні відповідачем, ні його представником не надані квитанції(або інші письмові докази) про сплату кредитних зобовязань відповідача, а всі сплати відповідачки зазначені в розрахунку заборгованості і зараховані відповідно до п. 1.1.3.2.11 умов і привил надання банківських послуг.

Статтею 141 ЦПК України, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог(в редакції 2017 року).

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" судовий збір підлягає розподілу пропорційно задоволеним вимогам, незалежно від того, за якою ставкою сплачувався судовий збір.

Вимоги ст. 141 ЦПК України не суперечать обставинам щодо стягнення судового збору, викладеним в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку. Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 24 299,94 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1468,78 грн. (24 299,94 грн. х 100% : 26470,86 грн. х 1 600,00 грн.).

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 526, 549,1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПАТ Комерційний банк "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.02.2016 року в розмірі – 18 091,16 гри. - заборгованість за кредитом; 1 525,95 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4 682,83 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 генеральної угоди.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 2 170,92 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1468,78 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та

касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ПАТ КБ «ПриватБанк», місце знаходження: вул. Н.Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда