Рішення № 79175601, 10.01.2019, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/965/18

Провадження №2-а/193/1/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

10 січня 2019 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кащук Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ратушній В.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Софіївка в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №193/965/18 за позовом ОСОБА_1 до Девладівської сільської ради про визнання незаконним дій посадових осіб та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить зобов'язати Девладівську сільську раду ухвалити рішення про присвоєння поштової адреси земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1, наданої йому, ОСОБА_1, у власність, згідно рішення сесії Мар'є-Дмитрівської сільської ради від 14.03.1994 року.

Посилається на те, що рішенням сесії Мар'є-Дмитрівської сільської ради від 14.03.1994 року, на підставі поданої позивачем заяви йому було виділено земельну ділянку площею 0,31 га. ОСОБА_1, приватизував вищевказану ділянку і отримав Державний акт серії НОМЕР_2 від 11.11.1994 року на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку, а Девладівська сільська рада передала йому, згідно акта прийому-передачі від 31.10.1994 року, цю земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1 і він приступив до її використання. Частину ділянки, призначеної для ведення підсобного господарства він систематично обробляв та вносив добрива, вирощуваючи сільськогосподарські культури для потреб своєї сім'ї. Іншу частину належної йому ділянки, використав для будівництва будинку та підсобних приміщень. Починаючи з 1994 і до 2006 року він систематично сплачував в сільську раду земельний податок, що підтверджується копіями квитанцій.

Зазначає, що весною 2018 року, маючи на меті отримання кадастрового номера на приватизовану позивачем земельну ділянку, він звернувся до Девладівської сільської ради із заявою про присвоєння поштової адреси його земельній ділянці. Рішенням сесії Девладівської сільської ради від 19.04.2018 року йому було відмовлено. Вважає відмову незаконною по тій причині, що сільська рада рішенням сесії від 14.03.1994 року, передала йому у власність земельні ділянки площею 0.25 га та 0,06 га, згідно акта прийому-передачі і він розпочав на вищевказаній ділянці будівництво та вирощування сільськогосподарських культур. Вищевказане рішення сесії не скасовано, а це означає, що він володіє земельними ділянками на законній підставі.

Таким чином, на думку позивача, Девладівська сільська рада прийняла незаконне рішення відмовивши йому у присвоєнні номера поштової адреси на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,31 га, передану йому у власність рішенням Мар'є - Дмитрівської сільської ради в 1994 році.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та наданих суду поясненнях, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення на позовну заяву, в яких посилається на те, що після прийняття рішення у 2017 році про об'єднання територіальних громад сільських рад Софіївського району Дніпропетровської області: Девладівської, Мар'є-Дмитрівської, Першотравенської з центром в селищі Девладове, утворилася ОТГ Девладівська сільська рада, яка є правонаступником об'єднаних громад, згідно наявної документації на населені пункти колишньої Мар'є- Дмитрівської сільської ради не має генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій населених пунктів, детальних планів забудови, тому основним картографічним матеріалом по якому можливо встановити межі населених пунктів є науково-технічна документація по формуванню території та встановлення меж Мар'є-Дмитрівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, розроблена та затверджена у 1993 році, згідно якої очевидно, що межа населеного пункту АДРЕСА_1 з односторонньою забудовою, що підтверджується доданим викопіюванням; не відомо на підставі якої документації у 1994 році керувалася Мар'є-Дмитрівська сільська рада (голова сільської ради ОСОБА_6), приймаючи рішення про передачу безкоштовно в приватну власність земельної ділянки за межами населеного та надання дозволу на відведення земельної ділянки для житлової забудови за межами населеного пункту в натурі (на місцевості) (попередньо не змінили межі населеного пункту, не провели вишукувальні роботи, стосовно придатності даної земельної ділянки для забудови та не погодивши з відповідними службами - рядом водний об'єкт). Це призвело на думку відповідача до неправомірних дій по приватизації земельної ділянки громадянином ОСОБА_1 та видачі йому Державного акту на право приватної власності на землю; - на даний час, керуючись чинним земельним законодавством (ст.ст. 38,39 Земельного Кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не є можливим надати номер присадибній земельній ділянці для забудови за межами населеного пункту та зареєструвати земельну ділянку в базі даних ДЗК для будівництва житлового будинку, тому просить суд відмовити позивачу в повному обсязі.

Ухвалою судді від 17.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.07.2018 року.

Ухвалою судді від 26.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 22.10.2018 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що на той час працювала на посаді голови Мар'є-Дмитрівської сільської ради народних депутатів Софіївського району Дніпропетровської області. Зазначила, що на підставі рішення Мар'є-Дмитрівської сільської ради від 14.03.1994 року про передачу земельної ділянки у приватну власність та користування вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельну ділянку гр.ОСОБА_1, 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,006 га для ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1 В 1994 році Дніпропетровським філіалом Української академії аграрних наук Інституту землеустрою, згідно справи про надання земельної ділянки у приватну власність гр.ОСОБА_1, був погоджений план земельної ділянки, що надається у приватну власність гр.ОСОБА_1 на території с.Мар'є-Дмитрівка Мар'є-Дмитрівської сільської ради. Суміжними землекористувачами згідно акту встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність, в присутності представників відділу по земельним ресурсам, голови Мар'є-Дмитрівської сільської ради, суміжного землекористувача ОСОБА_7 були погоджені межі вказаної земельної ділянки. З урахуванням зазначених документів, на підставі рішення Мар'є-Дмитрівської сільської ради від 14.03.1994 року, гр.ОСОБА_1 був виданий Державний акт від 11.11.1994 року на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку в с.Мар'є-Дмитрівка 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,006 га для ведення особистого підсобного господарства.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив наступне, що працює спеціалістом-землевпорядником Девладівської сільської ради. Зазначив, що хоча Державний акт на право приватної власності на землю гр.ОСОБА_1 є дійсним, але згідно викопіювання з технічної докумектації по формуванню території та встановленню меж колишньої Мар'є-Дмитровської с.р., викопіювання з публічної кадастрової карди України, земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка виділена у приватну власність гр.ОСОБА_1 знаходиться поза межами населеного пункту-села Мар'є-Дмитрівка.

В судовому засіданні Остапенко М.В., яка працює на посаді провідного спеціаліста відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області пояснила, що оскільки право власності на зазначену земельну ділянку виникло до 2004 року, то відповідно до п.2 розділу 7 перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, та свідків, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В судовому засіданні встановлено, що весною 2018 року, маючи на меті отримання кадастрового номера на приватизовану позивачем земельну ділянку, позивач звернувся до Девладівської сільської ради із заявою про присвоєння поштової адреси його земельній ділянці. Рішенням сесії Девладівської сільської ради від 19.04.2018 року йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що земельна ділянка громадянина ОСОБА_1 не відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і знаходиться за межами населеного пункту с.Мар'є-Дмитрівка Софіївського району, Дніпропетровської області (а.с.5).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує права, свободи та інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту.

Як вбачається з матеріалів справи за рішенням Мар'є-Дмитрівської сільської ради народних депутатів Софіївського району Дніпропетровської області про передачу земельної ділянки у приватну власність та користування від 14.03.1994 року, земельну ділянку було передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 в т.ч. 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,06 га для ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 09.11.1994 року було передано громадянці ОСОБА_7 (суміжний із позивачем землекористувач) земельна ділянка у приватну власність площею 0,39 га, що розташована на території с.Мар'є-Дмитрівка, Мар'є-Дмитрівської сільської ради (а.с.8).

На підставі рішення Мар'є-Дмитрівської сільської ради від 14.03.1994 року, гр.ОСОБА_1 був виданий Державний акт від 11.11.1994 року на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку в с.Мар'є-Дмитрівка 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,006 га для ведення особистого підсобного господарства, який на момент розгляду справи є чинним (а.с.53).

З довідки, яка видана виконавчим комітетом Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, вбачається, що земельна ділянка площею 0,31 га, яка знаходиться в його користуванні згідно державного акту серії НОМЕР_2 від 11.11.1994 року, за адресою: АДРЕСА_1 використовується за цільовим призначенням, земельний податок до 01.01.2018 року сплачувався до Мар'є-Дмитрівської сільської ради, по сплаті земельного податку заборгованості не має (а.с.9).

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно ст.7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Аналогічні положення закріплені у ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, відповідно до якої головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Відтак, органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, вказані норми розширеному тлумаченню не підлягають.

Згідно ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений ч.1 цієї статті.

Згідно ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Судом враховується, що виданий на підставі рішення Мар'є-Дмитрівської сільської ради від 14.03.1994 року гр.ОСОБА_1 Державний акт від 11.11.1994 року на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку в с.Мар'є-Дмитрівка 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,006 га для ведення особистого підсобного господарства на момент розгляду справи є чинним, виданий на той момент за встановленою процедурою, а тому ніхто не може обмежувати право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження майном у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Девладівської сільської ради про визнання незаконним дій посадових осіб та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області стосовно відмови у присвоєнні номера поштової адреси земельної ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

Зобов'язати Девладівську сільську раду ухвалити рішення про присвоєння поштової адреси земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 наданої ОСОБА_1, у власність, згідно рішення сесії Мар'є-Дмитрівської сільської ради від 14.03.1994 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Девладівської сільської ради Софіївського району, Дніпропетровської області (вул. Привокзальна, 10, с. Девладове, Софіївський район, Дніпропетровська область, 53132, код ЄДРПОУ 41848295) витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн 80 коп (сімсот чотири грн 80 коп).

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України оголосити вступну та резолютивну частину рішення, а повне рішення складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, а саме 15 січня 2019 року.

Суддя Д.А.Кащук