Ухвала суду № 79172814, 15.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.01.2019 Справа № 554/10394/18

Провадження № 1-кс/554/1057/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Тімошенко Н.В.

за участю секретаря - Поливяної О.М.

прокурора - Гринь Г.Г.

слідчого- Савельєва Д.В..

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Постернак В.М..

розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції Д.В. Савельєва, в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170040003659 від 07.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області лейтенант поліції Д.В. Савельєв, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1.

Клопотання обґрунтовує тим, що своїми умисними діями, які виразилися у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу особою, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Загалом, своїми умисними сукупними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно.

14.01.2019 року ОСОБА_1, в порядку ст. 208 КПК України, був затриманий за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

14.01.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними доказами в їх сукупності.

Під час допиту підозрюваний ОСОБА_1, вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, визнав повністю.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив застосувати до свого підзахисного більш м"який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, а саме просив застосувати цілодобовий домашній арешт.

Судом встановлено, що 14.01.2019 року, о 11 год. 27 хв., ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

14.01.2019 року у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170040003659, СВ Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області повідомлено про підозру ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваний який на даний час ніде не працює, постійного джерела прибутку не має, не одружений, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а також той факт, що підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які матимуть істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, у якому підозрюється, що може полягати навмисному затягуванні у проведенні досудового розслідування, що може призвести до порушення положень КПК України з приводу розумних строків проведення досудового розслідування, спеціального лікування не потребує, а тому наявні усі дані що підтверджують наявність зазначених ризиків.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вчинення тяжкого злочину

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції Д.В. Савельєва - задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, який обчислювати з 11 год. 27 хв. 14.01.2019 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 14.03.2019 року, до 11 год. 27 хв.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко