Рішення № 79172472, 11.12.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/1899/18

Провадження №: 2/332/1051/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді: Федоренко О.І.

при секретарі: Івановій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні права власності шляхом вселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні права власності шляхом вселення, обґрунтовуючи вимоги тим, що він та ОСОБА_4 є власниками 59/100 часток квартири АДРЕСА_1, відповідачам по справі належить 41/100 часток зазначеної квартири. Відповідачі не пускають позивача до квартири чинять йому перешкоди в користуванні вищевказаною квартирою, тому позивач просить усунути перешкоди у здійсненні права власності, вселити його у вказане житлове приміщення та зобов’язати відповідачів не чинити йому перешкоди в користуванні 59/100 часток квартири АДРЕСА_2.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не відомі, були належним чином повідомлені про дату , час і місце розгляду справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв’язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками 59/100 часток квартири АДРЕСА_2, на підставі договору дарування від 02 липня 2004 року посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить по 59/200 частин зазначеної квартири, а саме кімната № 2 площею 17,5 кв.м., кладова №9 площею 1,47 кв.м., в загальному користуванні: кухня №5 площею 5,5 кв.м., кладова №8 площею 0,4 кв.м., туалет №6 площею 1,6 кв.м., кладова №7 площею 0,4 кв.м., коридор №1 площею 5,2 кв.м., коридор №4 площею 1,4 кв.м. (а.с.7-8).

Відповідачам по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить 41/100 частина квартири АДРЕСА_2, вони зареєстровані та проживають в цій квартирі.

Відповідачі по справі чинять позивачу перешкоди та не пускають до квартири, з данного приводу він звертався до органів поліції, що підтверджується копією листа № 0873/43/01/4-2018 від 11.06.2018 року та копією довідки Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно яких йому повідомлено, що питання про його вселення до квартири не відноситься до компетенції органів поліції та рекомендовано звернутись до суду (а.с.30-31)

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Конституцією України та ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб .

Права власника житлового будинку, квартири визначені в статті 383 Цивільного кодексу України та статті 150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування розпорядження своїм майном.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном власний розсуд.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чинять перешкоди позивачу у користуванні належним йому на праві приватної власності майном , а саме: 59/100 частин квартир № 1 в будинку № 55 по вулиці Павлокічкаській в місті Запоріжжі, в добровільному порядку пускати відмовляються.

Таким чином, судом встановлено, що є всі передбачені законом підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 59/100 частин квартири АДРЕСА_3, шляхом вселення.

Зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні 59/100 частин квартири АДРЕСА_3, що належать йому на праві власності.

Вселити ОСОБА_1 до належних йому 59/100 частин квартири АДРЕСА_3.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 21.12.2018 року.

Суддя О.І. Федоренко