Ухвала суду № 79171411, 15.01.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9433/18

Провадження 1-кп/524/119/19

УХВАЛА

15.01.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді Олейнікової Г.М.

при секретарі Денисенко Н.В.

за участю прокурора Бунецького І.М.

захисника Долі В.Б.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090003475 від 23.09.2018 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні ,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090003475 від 23.09.2018 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

19.11.2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 17.01.2019 року включно.

У зв'язку з тим , що по справі не допитані усі свідки, не досліджені письмові докази, а у обвинуваченого ОСОБА_2 17.01.2019 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою .

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає, що треба обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме обвинувачений знаходячись на волі може переховуватись від суду, впливати на свідків, захисника Долю В.Б., який заперечує проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, так як прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені , також суду не надано доказів того, що обвинувачений може ухилитись від явки до суду, просить суд скасувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримує думку свого захисника , приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука спливає 17.01.2019 року.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначено , що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв'язки з суспільством.

Виходячи із правової позиції рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» - «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження строків тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, судом враховується , що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2 віднесений відповідно до ст.12 КК України до тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 2 ст.121 КК України санкцією від 7 до 10 років позбавлення волі , що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може з метою уникнення від покарання, переховуватись від суду, впливати на недопитаних свідків, також раніше він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності , на шлях виправлення не встав, немає міцних соціальних зв,язків та постійного місця проживання, не працевлаштований, немає постійного доходу існування у зв,язку з чим може вчинити нові кримінальні правопорушення . Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин , передбачений санкцією ч.2 ст.121 КК України, суд дійшов до висновку, щодо відсутності підстав для зміни чи скасування ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для запобігання вказаним ризикам, судом також враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.

Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, а також враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 17.01.2019 року, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на шістдесят днів, а саме до 15.03.2019 року .

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372 КПК України, суд , -

У х в а л и в :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 15.01.2019 року по 15.03.2019 року включно .

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова