Ухвала суду № 79170712, 14.01.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6181/16-к

Провадження 1-кп/524/19/19

УХВАЛА

14.01.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі : головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю прокурора: Ворони І.А.

захисника Радченко В.О.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170090002927 від 13.08.2015 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2,3 КК України та відносно вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України -,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні захисником Радченко В.О. було заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, оскільки ризики , на які посилався прокурор відпали , сторона обвинувачення в розумні строки не забезпечує явку до судового засідання свідків обвинувачення , ОСОБА_2 має міцні соціальні зв'язки , а саме до його затримання проживав разом із співмешканкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її трьома неповнолітніми дітьми, а саме ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, йому встановлений діагноз "ризик мультирезистентного туберкульозу легень",що підтверджується довідкою із медичної частини Полтавської установи виконання покарань №23, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2,за яким задовільно характеризується, компрометуючих матеріалів на нього у Глобинській міській раді немає , тривалий час тримається під вартою, відбув покарання у вигляді позбавлення волі, призначене згідно вироку Крюківського районного суду м.Кременчука від 01.12.2016 року. Докази прокурором не надані відносно того , що ОСОБА_2 знаходячись на волі буде здійснювати незаконний вплив на потерпілих більшість з яких допитана судом та свідків , що він буде ухилятись від явки до суду .

Суд вислухавши думку учасників процесу , прокурора , який заперечує проти задоволення клопотання захисника Радченко В.О., так як вважає , що до теперішнього часу існують ризики , передбачені ст. 177 КПК України , а саме те , що знаходячись на волі ОСОБА_2 може здійснити незаконний вплив на недопитаних у судовому засіданні потерпілих та свідків , також скоїв тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості в період умовно -дострокового звільнення , обвинуваченого ОСОБА_3, який підримує клопотання заявлене захисником Радченко В.О. , обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав думку свого захисника, приходить до наступних висновків :

Згідно зі статтею 331 ч.1 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до частини другої статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

В пункті 2 ч. 3 ст. 197 КПК України, зазначено, що сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяті місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

На вимогу ч. 4 ст. 12 КПК України кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_2 тримається під вартою з 22.06.2016 року до теперішнього часу, тобто понад 12 місяців.

Кримінальне провадження по суті до теперішнього часу не розглянуто, оскільки неодноразово у судове засідання не з,являються свідки обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ,ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 , явка яких не була забезпечена стороною обвинувачення у порушення ст. 23 ч.3 КПК України майже більше 24-х місяців , також змінився стан здоров,я обвинуваченого ОСОБА_2 , він погіршився і потребує згідно медичного висновку Полтавської установи виконання покарань №23 від 11.01.2019 року лікування .

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання захисника Радченко В.О. суд враховуються також вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював , що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справах «Смирнова проти Росії», «Вемгофф проти Німеччини», «Летельє проти Франції» судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 на даний час відбув покарання призначене вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 01.12.2016 року з урахуванням ст. 72 ч.5 КК України в редакції Закону № 838-V111,так як йому висунуте обвинувачення у вчиненні злочинів до 20.06.2017 року , має міцні соціальні зв,язки, а саме до його затримання проживав разом із співмешканкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її трьома неповнолітніми дітьми, а саме ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується листом в.о. начальника відділу з питань державної реєстрації виконкому Глобинської міської ради( а.с. 185 т.6) , також згідно довідки медичної частини Полтавської установи виконання покарань №23 від 11.01.2019 року йому встановлений діагноз "ризик мультирезистентного туберкульозу легень, потребує лікування з урахуванням МКБ" ( а.с. 183 т. 6 ) , також обвинувачений ОСОБА_2 задовільно характеризується за місцем проживання: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою - характеристикою начальника загального відділу виконкому Глобинської міської ради ОСОБА_17 , перебуває тривалий час під вартою з 22.06.2016 року, що свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для взяття ОСОБА_2 під варту, зменшилися.

Відносно заперечень прокурора проти задоволення заявленого захисником клопотання, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості ,за який передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, то суд їх вважає необгрунтованими , так як згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Курд проти Туреччини» зазначено , що тримання під вартою не можна виправдати тільки тяжкістю злочину та у справі «Мамедова проти Росії»,також вказано, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що підозрюваний переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходу розслідування є недостатнім. Відносно посилання прокурора на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, може ухилятись від явки до суду не були підтверджені жодними доказами та прокурором не доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, і що існують нові ризики, які б виправдовували продовження найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою і судом більшість потерпілих по справі допитана .На переконання суду, прокурором не доведено також в судовому засіданні, належними доказами, існування ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки зазначені ризики ґрунтуються лише на припущеннях та об'єктивно нічим не підтверджені.

Аналіз наведених обставин та вимог закону з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») дозволяє суду зробити висновок про можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, а саме: у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, до 14 березня 2019 року, зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, та покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язок носити електронний засіб контролю. На думку суду саме вищевказаний запобіжний захід , у виді цілодобового домашнього арешту , буде достатнім й необхідним заходом забезпечення його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження та для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню певним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.12, 177, 183, 197, 331, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника Радченко В.О. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити частково .

Змінити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2,3 КК України запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком на два місяці, а саме до 14 березня 2019 року, заборонивши обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1, цілодобово та зобов'язавши останнього прибувати за кожною вимогою до суду.

Звільнити ОСОБА_2 з -під варти в залі суду негайно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язок носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло обвинуваченого, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_2 та скерувати начальнику управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№23) .

Копію ухвали направити на виконання Глобинському відділу поліції ВП ГУНП у Полтавській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

Головуючий суддя :