Ухвала суду № 79170355, 15.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 січня 2019 року м. Київ № 640/20970/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, код ЄДР: 36088095) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 15.05.2018 № 700282/36088095 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1000087 від 04.04.2018. зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її подання;

визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 15.05.2018 № 700305/36088095 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1000203 від 06.04.2018. зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її подання;

визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 15.05.2018 № 700264/36088095 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1000147 від 04.04.2018. зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН датою її подання;

Позов зареєстровано судом 11.12.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, обставини, що зумовлювали звернення до суду виникли, починаючи з отримання рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.05.2018 № 700282/36088095, № 700305/36088095 та № 700264/36088095.

Також вказаною ухвалою суду від 17.12.2018 причини пропуску строку звернення до суду ТОВ «С.К.С» визнано неповажними та запропоновано позивачу надати суду обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів на підтвердження поважності такого пропуску.

14.01.2019, на виконання вимог вищенаведеної ухвали від позивача на усунення недоліків позовної заяви надійшла заява, до якої надано уточнений адміністративний позов, а також надано пояснення, в яких зазначено про те, що п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а п. 102.4 цієї статі передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Позивач наголошує, що у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг вважається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому числі й винесення податкової вимоги.

При цьому, позивач у заяві наголошує, що у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними. Наведені норми ПК України є такими, що кореспондуються та визначають строк стягнення податкового зобов'язання протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Між тим позивач наголосив, що факт виникнення податкового боргу залежить від статусу узгодження сум грошового зобов'язання, з огляду на що, за висновком позивача, слід застосувати строк давності 1095 днів відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, а отже як стверджує позивач ним не пропущений строк звернення до суду.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної товариства не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання в розумінні ст. 102 та п. 56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов'язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке в силу наведеного не поширюються правила п. 56.18 та ст. 102 ПК України, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд додатково зазначає, що посилання позивача на норму п. 102.1 ст. 102 ПК України є помилковим, оскільки вказана норма передбачає проведення контролюючим органом перевірки та визначення суми грошового забезпечення не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Також, посилання позивача на п. 102.4 ст. 102 ПК України є також помилковим, з огляду на те, що вказана норма передбачає строк, протягом якого може бути стягнуто податковий борг, визначений п. 102.1 ст. 102 ПК України.

Суд звертає у вагу позивача на те, що строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Більш того, суд звертає увагу позивача на те, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем до позовної заяви надано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Тобто, вказаною заявою позивач підтверджує те, що ним було пропущено строк звернення до суду. При цьому в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку звернення до суду позивач наголосив на перенавантаженості комп'ютерної програми «М.Е.D.O.C». Натомість ухвалою суду від 17.12.2018 про залишення позовної заяви без руху судом було запропоновано позивачу надати докази перевантаження програми «М.Е.D.O.C», однак вказані докази на усунення недоліків позовної заяви позивач так надані і не були, що свідчить про не виконання вимог ухвали суду від 17.12.2018 про залишення позовної заяви без руху та пропуск строку звернення до суду з даним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» є неповажними та, як наслідок позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Причини пропуску звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, код ЄДР: 36088095) визнати неповажними.

Позовну заяву повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін