Ухвала суду № 79170287, 14.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/285/19

Кримінальне провадження № 1-кс/243/150/2019

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2019 року м. Слов’янськ

Слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., при секретарі Колено Г.С., за участю прокурора – Чорного В.В., підозрюваного – ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, слідчого СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання останнього у кримінальному провадженні № 120190505100000014 від 02.01.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Новодмитрівка, Барвінківського району, Харківської області, громадянина України, який не працює та не навчається, місця реєстрації не має, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого:

-25.12.2008 Слов’янським міськрайонним судом, Донецької області за ст.185 ч.3, ст.277 ч.1, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

-08.12.2011 Слов’янським міськрайонним судом, Донецької області за ст.185 ч.3 за ст.185 ч.2, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 років;

-27.07.2016 Слов’янським міськрайонним судом, Донецької області за ст.185 ч.2, ст.357 ч.3, ст.70 ч.1 КК України арешт на строк 4 місяці;

-28.09.2016 Слов’янським міськрайонним судом, Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

-28.11.2018 спрямовано обвинувальний акт до Слов’янським міськрайонним судом, Донецької області за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України;

-28.12.2018 спрямовано обвинувальний акт до Слов’янським міськрайонним судом, Донецької області за ст.185 ч.3 КК України.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, слідчим СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Свої вимоги слідчий обґрунтував тим, що досудовим слідством встановлено, що 02 січня 2019 року, приблизно о 01 годині 15 хвилин, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном, підійшов до металевої двері з тильної сторони гаражу, яка була закрита шляхом намотування металевого дроту об лунку двері, де, за допомогою металевого прута зірвав дріт, тим самим незаконно проник до гаражу, розташованого на відстані 20 (двадцяти) метрів з правої сторони від входу до під’їзду №2 буд. №5 по вул. Барвінківській в м. Слов’янську Донецької області, що є іншим приміщенням, звідки викрав мопед марки Simple, моделі SM50Q-1, реєстраційний номер АНAC 6346, шляхом кочення, не приводячи у дію двигун, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, з проникненням в інше приміщення

14 січня 2019 року складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та вручено ОСОБА_1

Обґрунтовуючи своє клопотання слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий, міцних соціальних зв’язків не має, а також, будучи особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та заздалегідь знаючи, що за вчинене ним злочинне діяння передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 8 років з конфіскацією майна, може вчинити дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може впливати на свідків та потерпілого шляхом умовляння чи погроз з метою схилення до дачі неправдивих показань та викривлення істини по справі, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважав, що слідчим не доведено обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, так саме, як і наявності ризиків, передбачених ст. 177 ЦПК України. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за містом мешкання останнього.

Слідчий у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

У судовому засіданні прокурор заявлене слідчим клопотання підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

У судовому засіданні підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що не має наміру скриватися від слідства, обіцяє з’являтися до слідчого та суду. Просив обрати у його відношенні запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за містом його мешкання.

Заслухавши думку осіб, що беруть участь у розгляді даного клопотання, дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, приходжу до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 02.01.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 03.01.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 03.01.2019; протоколом огляду транспортного засобу від 08.01.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 08.01.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.01.2019; протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 від 11.02.2019; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_6 від 11.02.2019;

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

За таких обставин суд набуває висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 та про наявність ризиків, що розуміючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності, може переховуватись як від органів досудового розслідування, так і від суду, а також вчинити новий злочин.

З наведених обставин суд вважає необґрунтованими доводи адвоката ОСОБА_8 про недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність обґрунтованої підозри.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об’єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Окрім того, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 міста реєстрації не має, проживає у цивільній дружині, не працевлаштований, дітей не має, раніше неодноразово судимий, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків.

Крім того, слід звернути увагу на той факт, що у відношенні ОСОБА_1 28.11.2018 року спрямовано 2 обвинувальних акту до суду за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України та за ст.185 ч.3 КК України, тобто останній підозрюється у вчинені злочину у період судового розгляду провадження у його відношенні за вчинення аналогічних злочинів.

Враховуючи вищезазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним.

З метою забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, суд набуває висновку, що є всі підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частинами 4,5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ;

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3ст.183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в сумі 38420 грн., що складає 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю щотижнево; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державні установі «Бахмутській УВП № 6» УДПтСУ в Донецькій області на строк 60 (шістдесят) днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали до 14.03.2019 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; р/р 37311047011792; банк Державна казначейська служба України м. Київ; код банку 820172; ЄРДПОУ 26288796).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- прибувати до слідчого СВ Слов’янського відділу поліції в Донецькій області та до Слов’янського міськрайонного суду, за першою вимогою судді.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлений 15 січня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького Апеляційного суду , підозрюваним протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_9