Рішення № 79169881, 03.01.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/6459/18

Провадження № 2/242/76/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2019 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької областіу складі: головуючого - судді Черкова В.Г., за участю секретаря Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 року позивач - Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради (далі УСЗН) - пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в УСЗН. На підставі заяви відповідача, управлінням було призначено грошову допомогу. 25.04.2016 р. до управління надійшло повідомлення Головного управління Держаної міграційної служби України в Донецькій області Селидівського міського відділення, що 26.03.2016 р. комісією було проведено вибіркову перевірку факту проживання внутрішньо переміщених осіб на території обслуговування за адресами, вказаними в довідках ВПО. Не підтверджено факт проживання громадян, вказаних в додатку 1, серед яких і ОСОБА_1 Рішенням начальника управління від 18.05.2016 р. було припинено виплату щомісячної адресної допомоги з 01.06.2016 р. та було вирішено утримати занадто отримані кошти допомоги за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р. в розмірі 100 %. Добровільно кошти не повернуті, тому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Селидівської міської ради переплачену суму щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р. у розмірі 884,00 грн.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18.12.2018 року відкрито провадження по справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

У строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII(далі-Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в УСЗН Селидівської міської ради як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, та отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг(а.с.10-11).

У заявах про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 просила призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.10,13,14).

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам від 29.01.2015 р. та від 23.12.2015 р., УСЗН призначено ОСОБА_1 грошову допомогу на період: з 26.01.2015 р. по 25.07.2015 р. у розмірі 884,00 грн. та з 04.12.2015 р. по 01.06.2016 р. у розмірі 884,00 грн. (а.с.15,16).

Рішенням від 05.05.2016 р. № 1031, з 25.04.2016 р. було скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 22.01.2015 р. № 1428016847 (а.с.19).

Рішенням від 18.05.2016 р. виплата допомоги була припинена у зв'язку з тим, що заявниця знята з обліку в базі внутрішньо переміщених осіб та було вирішено утримати занадто отримані кошти допомоги за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р. у розмірі 100 %, про що відповідачу було направлено повідомлення (а.с.20, 21).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі - грошова допомога) визначений Порядком № 505 (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно до пункту 3 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі заяви від 26.01.2015 р. та 04.12.2015 р. було призначено грошову допомогу на період з 26.01.2015 р. по 25.07.2015 р. та на період з 04.12.2015 р. по 01.06.2016 р.

Рішенням начальника управління від 18.05.2016 р. виплату було припинено.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки законодавством передбачено право відповідача, як внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя