Рішення № 79169703, 10.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/2735/18

Провадження № 2/243/49/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2019 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

при секретарі Ревва Е.Г.

за участю

представника позивача Долгополого Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, відповідно до укладеного договору б/н від 07.03.2008 року отримала кредит у розмірі 2100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії строку картки. Однак взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує та має заборгованість у сумі 92 345,35 грн., з яких: 3964,39 грн. - заборгованість за кредитом, 79 616,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3890,92 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 - штраф (фіксована частина), 4373,59 грн. штраф (процентна складова). Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача Долгополий Д.Ю., який діє на підставі довіреності № 7959- К-О від 08.08.2017 року, у судовому просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про розгляд справи, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання адвокатської правової допомоги від 12.12.2018 року, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

17.12.2018 року представником відповідача надано до суду заперечення на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову та застосувати до позовних вимог строк позовної давності, оскільки останній платіж по картці відповідачкою було здійснено 30.04.2014 року, з цього часу жодних платежів на погашення заборгованості здійснено не було, строк дії картки минув 31.01.2015 року.

Заслухавши думку представника позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України), встановив наступне.

Відповідно до укладеного договору б/н від 07.03.2008 року ОСОБА_2, отримала кредит у розмірі 2100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8-14).

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 07.03.2008 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_2. станом на 28.02.2018 року становить 92 345,35 грн., з яких: 3964,39 грн. - заборгованість за кредитом, 79 616,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3890,92 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 - штраф (фіксована частина), 4373,59 грн. штраф (процентна складова) (а.с.5-7).

Згідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідність до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проте, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі закінченням позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулись в суд з позовною заявою про захист порушеного права 05 квітня 2018 року.

Згідно довідки АТ КБ « Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 07.03.2008 року, укладеного між Позивачем та ОСОБА_2, було надано кредитну карту НОМЕР_1 зі строком дії до січня 2015 року. (а.с. 49)

Останній платіж за договором № б/н від 07.03.2008 року, було зараховано 18.01.2015 року, що вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаним договором (а.с. 6 з.б.).

Тобто, як вбачається з правової позиції зазначеної в постанові Верховного суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, то саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності тривалістю у три роки. Відповідно строк позовної давності сплинув у лютому 2018 року.

Таким чином судом встановлено, що позивач, подавши позовну заяву в квітні 2018 року, звернувся в суд із пропуском трирічного строку позовної давності,

Поважних причин пропуску Банком строку звернення до суду судом не встановлено, заяви про поновлення строку на розгляд суду не надходило.

Тому, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості належить відмовити у зв'язку з пропуском Банком строку на звернення до суду за захистом порушених прав, тобто строку позовної давності.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст. ст. 5, 7, 10, 12 , 13, 81, 141, 211, 213, 246, 247, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 530, 553, 554, 610-625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 14 січня 2019 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Д.В. Воронков