Ухвала суду № 79169664, 15.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

15 січня 2019 року м. Київ № 640/21181/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та розгляд в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» (надалі - позивач), адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, офіс 1119, із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач), адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, у якій просить суд визнати:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 серпня 2018 року №0003564712, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 544 725,00 грн, з них 363 150,00 грн за основним платежем та 181 575,00 грн за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 серпня 2018 року №0003574712 в частині наступного зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22 251,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 справу прийнято до провадження суддею Клочковою Н.В., відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

08.01.2019 представником відповідача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в режимі відеоконференції.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилається на те, що територіально відокремлений структурний підрозділ Відповідача – Запорізьке управління Офісу ВПП ДФС (яке знаходиться за адресою: 69035, м.Запоріжжя, просп. Соборний, 190 А) забезпечує податкове супроводження ТОВ «Елемент Нафта», в тому числі супроводження справи № 640/21181/18 та штатна чисельність Юридичного відділу Запорізького управління унеможливлює прийняття особистої часті в судових засіданнях за позовами платників податків за місцезнаходженням судів, вчасне та якісне виконання ухвал судів та підготовку процесуальних документів. Крім того, фінансування витрат на відрядження є вкрай обмеженим та несвоєчасним.

Судом встановлено, що розгляд цієї відбувається в письмовому провадженні, без проведення судових засідань та виклику сторін в силу приписів норм Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши клопотання представника Офісу Великих платників податку ДФС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Обґрунтовуючи своє клопотання представник відповідача посилається на норми частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з частиною 7 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України частини друга – шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Так, у відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» вбачається, що останній оскаржує дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо винесення податкових повідомлень-рішень.

Наведене свідчить про те, що вказана справа є справою незначної складності в розумінні пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12, частини 1 статті 257, Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, в силу приписів частини 7 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України до даної адміністративної справи не застосовуються частини друга – шоста цієї статті, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання представника відповідача в частині посилання на положення частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з положеннями частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що предметом спору у даній адміністративній справі є оскарження протиправності винесення податкових-повідомлень рішень Офісом великих платників податків, тобто вказана адміністративна справа у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України є справою щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо призначення пенсійних виплат та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, будь – яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Оскільки судові засідання в даній справі не призначено, а справа розглядається в письмовому провадженні відсутні підстави для призначення відеоконференції.

Керуючись ст. ст. 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про розгляд справи в судовому засіданні та в режимі відеоконференції відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова