Ухвала суду № 79167924, 15.01.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/672/17

2-п/264/6/2019

УХВАЛА

15 січня 2019 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа- Йорш ОСОБА_3, про відшкодування майнової та немайнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 липня 2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування майнової та немайнової шкоди Відповідно до рішення суду, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму матеріальну шкоду 2880 грн., витрати на проведення експертного дослідження 800 грн., моральну шкоду 2000 грн., витрати по сплаті судового збору 1280 грн.

28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування вказаного судового рішення, посилаючись на те, що їй не було відомо про розгляд цивільної справи, а тому вона не змогла прийняти особистої участі у розгляді та надати суду наявні в неї докази.

Сторони в судове засідання не з’явилися.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.87 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Зі змісту статті 288 ЦПК України випливає, що заочне рішення може бути скасоване лише за наявності двох підстав, визначених у ст.288 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному, повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна мати місце у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 288 ЦПК України, можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. Вказана правова позиція при перегляді заочного рішення підтверджується в листі Верховного Суду України від 01 травня 2007 року «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах».

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи спростовується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду вказаної справи, судові повістки на ім’я відповідачки ОСОБА_1 направлялися на адресу: АДРЕСА_1, однак поверталися на адресу суду за закінченням строку зберігання.

Позивачка посилається на те, що за вказаною адресою вона не проживає та не зареєстрована, хоча і є власницею квартири, а в квартирі проживає її родичка.

Доводи відповідачки, викладені в заяві про перегляд заочного рішення не можуть бути взяті судом до уваги виходячи із наступного.

Так, факт затоплення квартири позивачки ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відбувся 05 липня,23 серпня та 06 жовтня 2016 року, позивачка звернулась до суду 14 лютого 2017 року, отже спір, що виник між сторонами має тривалий характер. Крім того, як пояснює сама відповідачка по справі ОСОБА_1, в квартирі постійно проживала її родичка, отже могла та повинна була повідомляти ОСОБА_1, як власницю квартири, про надходження повідомлень поштового відділення про наявність конвертів на ім’я відповідачки.

Крім того, відповідно до висновку експерта №7/с від 25 травня 2017 року, огляд квартири АДРЕСА_3 проводився за участю позивачки та родички відповідачки по справі ОСОБА_5

Дослідивши вказані обставини, вбачається, що ОСОБА_1 повинна була знати про наявність спору та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, будучи особою, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана була з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 13 ЦК України встановлено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності з вимогами ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином відповідачка по справі ОСОБА_1 не навела поважних причин неявки до суду, причин неотримання судових повісток та не надала доказів, які мають значення для справи та ухвалення рішення, протилежного заочному.

За таких обставин справи, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа- Йорш ОСОБА_3, про відшкодування майнової та немайнової шкоди - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз’яснити заявникові, що відповідно до ч.4 ст.288 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Суддя: ОСОБА_6