Рішення № 79167792, 10.01.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2364/18

провадження у справі №2/0285/25/19

10 січня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник ОСОБА_1

відповідачі: представники не прибули

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колорит», Центру надання адміністративних послуг відділу державної реєстрації Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів ОСББ «Колорит» № 10 від 26.01.2008 року в частині внесення змін до Статуту ОСББ «Колорит», скасування державної реєстрації змін до Статуту -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить про визнати незаконним та скасувати протокол загальних зборів ОСББ «Колорит» № 10 від 26.01.2008 року в частині внесення змін до Статуту ОСББ «Колорит»; скасувати державну реєстрацію змін до Статуту ОСББ «Колорит» від 12.02.2008 року за № 13071050001000429.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності. 29.11.2003 року створено ОСББ «Колорит» та затверджено Статут об’єднання. Пунктом 9.3. Статуту передбачено, що загальні збори правомочні якщо на них присутні більше половини членів об’єднання. Згідно п. 9.4 Статуту кожний власник на зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. Статутом передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів членів ОСББ «Колорит» відноситься внесення змін до Статуту об’єднання. Статтею 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» передбачено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об’єднання. Однак, у порушення ст. 10 Закону та п. 9.3 Статут, загальними зборами об’єднання прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів ОСББ «Колорит» № 10 від 26.01.2008 року в частині внесення змін до Статуту об’єднання за участі лише 52 співвласників, а не половини співвласників квартир у кількості 141 чоловік.

У жовтні 2018 року представник ОСББ «Колорит» подав клопотання про застосування строків позовної давності, у якому зазначив, що позивач пропустив загальний строк позовної давності на звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки позивач не міг не знати про оскаржуване ним рішення зборів об’єднання від 26.01.2008 року, а звернувся до суду із вказаним позовом лише 5 липня 2018 року, тобто через 10 років. Про зміст оспорюваного рішення ОСББ «Колорит» від 26.01.2008 року повідомлялись усі члени об’єднання. У подальшому, після внесення оспорюваним рішенням змін до Статуту, загальні збори об’єднання проводились з урахуванням вказаних змін, зокрема й за участі позивача.

У жовтні 2018 року позивач подав письмові обґрунтування, у яких зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Жодного повідомлення про проведення загальних зборів 26.01.2008 року позивач не отримував, а дізнався про існування оспорюваного рішення лише у 2018 році, після того як отримав витяг з Протоколу загальних зборів ОСББ «Колорит» № 10 від 26.01.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Представник ОСББ «Колорит» в судове засідання не прибув повторно, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник Центру надання адміністративних послуг відділу державної реєстрації Новоград-Волинської міської ради Житомирської області подала заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 9.03.1993 року (а.с. 7).

Відповідно до відповіді від 17.08.2017 року до складу ОСББ «Колорит» входять будинки № 29, 31, 35/1 по вул. Шевченка у м. Новограді-Волинському із загальною кількість співвласників 282 чоловіки. Окрім цього до складу зазначеного ОСББ входять багатоквартирні будинку по вул. Пушкіна, 3, 5 та ОСОБА_3, 25 у м. Новограді-Волинському(а.с. 11).

Згідно із витягом з протоколу загальних зборів ОСББ «Колорит» № 10 від 26.01.2008 року за участі 52 співвласників ОСББ «Колорит» прийнято рішення про внесення змін до Статуту ОСББ «Колорит» (а.с. 10).

Відповідно до листа від 20.02.2018 року ОСОБА_2 звернувся до ОСББ «Колорит» із запитом про надання копії протоколу загальних зборів ОСББ «Колорит», відповідно до якого, будинок по вул. Пушкіна, 5 у м. Новограді-Волинському увійшов до складу вказаного об’єднання (а.с. 41).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який займає посаду головного бухгалтера ОСББ «Колорит», пояснила, що позивач є активним учасником ОСББ та у 2015 році приймав участь у загальних зборах ОСББ «Колорит».

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що не пам’ятає чи приймав позивач участь у загальних зборах ОСББ «Колорит» у 2008 році.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Представником ОСББ «Колорит» заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов’язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов’язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Саме таких висновків щодо застосування статті 261 ЦК України дійшов Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 року (справа № 487/10132/14-ц).

Оскаржуваний протокол прийнято загальними зборами ОСББ «Колорит» 26.01.2008 року, а із зазначеним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду лише 05.07.2018 року, тобто із пропуском трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Посилання позивача на те, що витяг оскаржуваного протоколу ним отримано у 2018 році, а тому лише у вказаному році він дізнався про порушення своїх прав, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем, в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не доведено той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права з 2008 року.

Належних доказів, які б свідчили про об’єктивні причини неможливості дізнатись про прийняте на загальних зборах рішення, у період з 2008 року по 2018 рік, позивачем та його представником не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв’язку із спливом строку позовної давності.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Колорит», Центру надання адміністративних послуг відділу державної реєстрації Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів ОСББ «Колорит» № 10 від 26.01.2008 року в частині внесення змін до Статуту ОСББ «Колорит» про визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів ОСББ «Колорит» № 10 від 26.01.2008 року в частині внесення змін до Статуту ОСББ «Колорит», скасування державної реєстрації змін до Статуту – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 14 січня 2019 року.

Суддя Т.Б. Сташків