Рішення № 79167203, 14.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4748/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Ісаєва С.А.,

представника відповідача - Тютюнник К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №440/4748/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (надалі - позивач, ПАТ "Полтаваобленерго") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - відповідач, Подільський ВДВС) , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №57936890 в частині скасування виконавчого збору у сумі 3 097,74 грн, а також скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2018 №57936890 в частині стягнення з ПАТ "Полтаваобленерго" виконавчого збору у сумі 3 097,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність спірної постанови відповідача, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження стягнуті за судовим рішенням суми вже були сплачені ПАТ "Полтаваобленерго" у добровільному порядку. На переконання позивача, державний виконавець, отримавши документ про сплату боргу, мав закінчити виконавче провадження шляхом винесення та направлення відповідної постанови сторонам виконавчого провадження, чого не вчинив.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні державний виконавець, представляючи інтереси відповідача, проти задоволення позову заперечував. 11.01.2019 надав відзив на позов, в якому вказує на необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки відповідно до чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується лише у разі, якщо рішення було виконано боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 30-34).

Клопотань, заяв від учасників справи не надходило.

Розгляд справи здійснюється судом з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з наступних міркувань.

Обставини справи, які визнаються представниками обох сторін, зводяться до того, що на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 про примусове виконання рішення суду постановою старшого державного виконавця Подільського ВДВС Тютюнник К.В. про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2018 №57936890 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №760/29108/17, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 14.12.2018, про стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць у розмірі 30 977,46 грн (а.с. 8).

Цією ж постановою державний виконавець стягнув з боржника (ПАТ "Полтаваобленерго") виконавчий збір у розмірі 3 097,74 грн.

В той же час боржник у виконавчому провадженні (ПАТ "Полтаваобленерго") 19.12.2018 здійснив погашення всієї суми заборгованості за вищевказаним виконавчим листом, на підтвердження чого надав платіжне доручення №699665 від 19.12.2018 (а.с. 9).

Факт погашення заборгованості підтвердив і сам стягувач ОСОБА_3), надавши до Подільського ВДВС відповідну заяву від 26.12.2018 (а.с. 64).

22.12.2018 ПАТ "Полтаваобленерго" звернулося до Подільського ВДВС із заявою, якою надало докази фактичної сплати суми заборгованості у вигляді платіжного доручення №699665 від 19.12.2018. Даною заявою позивач також прохав закінчити виконавче провадження в частині стягнення основної суми боргу, про що винести відповідну постанову та скасувати стягнення виконавчого збору у сумі 3 097,74 грн та не вчиняти дій примусу.

У зв'язку з цим позивач вважає, що даною заявою ПАТ "Полтаваобленерго" повідомило орган ДВС про факт добровільного виконання рішення суду.

Проте, 26.12.2018 ознайомившись в Єдиному державному реєстрі з ходом виконавчого провадження №57936890, товариству стало відомо про відсутність постанови про закінчення даного виконавчого провадження та скасування виконавчого збору. Більш того, станом на 26.12.2018 товариство внесене до Єдиного реєстру боржників, внаслідок чого порушено право позивача на вільне користування своїм майном.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження в частині скасування виконавчого збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VIII (в редакції згідно із Законом від 03.07.2018 №2475-VIII) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Встановлені судом обставини свідчать на користь висновку про те, що спірні правовідносини у даній справі пов'язані з фактом винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2018 №57936890.

У зв'язку з цим застосуванню підлягає норма Закону №1404-VIII, яка була чинною на момент винесення спірної постанови, тобто норма в редакції згідно із Законом від 03.07.2018 №2475-VIII.

Обставинами, з якими законодавець пов'язує необхідність нарахування державним виконавцем виконавчого збору, за змістом ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII в редакції згідно із Законом від 03.07.2018 №2475-VIII, є сама лише наявність суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, тощо.

При цьому єдиною обставиною, яка звільняє боржника від обов'язку сплати виконавчого збору стосовно даного конкретного випадку, є виконання рішення боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що прямо передбачено ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VIII.

Як повідомив представник позивача і цього не заперечував представник відповідача, фактична сплата суми боргу за виконавчим документом (виконавчий лист №760/29108/17, виданий Солом'янським районним судом м. Києва 14.12.2018 про стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць у розмірі 30 977,46 грн на користь стягувача ОСОБА_3.) була здійснена ПАТ "Полтаваобленерго" 19.12.2018, про що свідчить платіжне доручення №699665 від 19.12.2018 (а.с. 9).

Тобто фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом було здійснено позивачем (божником у виконавчому провадженні) у день винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, а не до її винесення.

За таких обставин підстави для застосування правових наслідків, передбачених ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VIII, у вигляді звільнення від сплати виконавчого збору відсутні.

При цьому суд відкидає як неприйнятні у даному випадку посилання позивача на висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 06.06.2018 (справа №321/16/14-г/15), від 03.03.2018 (справа №925/1788/15), від 15.02.2018 (справа №910/1587/13), оскільки такі ґрунтуються на тлумаченні ст. 27 Закону №1404-VIII в редакції до внесення змін Законом від 03.07.2018 №2475-VIII, за приписами якої виконавчий збір стягувався у розмірі 10 відсотків від суми, що фактично стягнута (а не підлягає стягненню як нині) з боржника.

Відтак, підстави для скасування постанови старшого державного виконавця Подільського ВДВС Тютюнник К.В. про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2018 №57936890 відсутні, у зв'язку з чим відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №57936890 в частині скасування виконавчого збору у сумі 3 097,74 грн фактично є похідною від попередньої.

Тож за умови відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення усіх інших похідних вимог.

Відповідно до ст. 2 Закону№1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Як встановив суд у ході розгляду даної справи, державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження, в порядку визначеному ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження вирішив питання про стягнення виконавчого збору.

Спору щодо суми виконавчого збору немає, правильність її визначення сумніву не підлягає.

Таким чином суд констатує, що держаний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд визнає позов необґрунтованим в цілому та відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36004, код ЄДРПОУ 34963007) про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений і проголошений 14.01.2019.

Суддя Є.Б. Супрун