Рішення № 79166906, 11.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4006/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Полтавське ОУПФ), у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 за період з 1.04.17 по 30.09.18;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за період з 1.04.17 по 30.04.18.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що позивач є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у Полтавському ОУПФ та одержує пенсію за віком. Проте за період з 1.04.17 по 30.09.18 позивач не отримала пенсію, у зв'язку з чим стверджувала про порушення свого права на належне пенсійне забезпечення.

2. Позиція відповідача.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 45-47/. Звертав увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.18 №335 до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.06.16 №365, внесено зміни, згідно з якими суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Оскільки наразі такий порядок не визначено, пенсію за період з 1.04.17 по 30.09.18 ОСОБА_2 буде виплачено за наявності бюджетного фінансування.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.18 звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору, відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено копією її паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 /а.с. 30/.

Позивач є пенсіонером за віком, про що свідчить копія її пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 /а.с. 32/.

Залученою до матеріалів справи копією довідки управління соціального захисту населення Путивльської районної державної адміністрації Сумської області від 27.05.15 №5912000351 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджено, що з 27.05.15 фактичним місцем проживанням позивача було с. В'язенка Путивльського району Сумської області /а.с. 58/.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 27.05.15 їй з 1.06.15 призначено виплату пенсії за віком в управлінні Пенсійного фонду України у Путивльському районі Сумської області /а.с. 63/.

У подальшому, у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України виплату пенсії позивачу здійснювало Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області /а.с. 66, 67/.

Разом з цим, розпорядженням Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 29.03.17 №164860 виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 1.04.17 у зв'язку зі скасуванням довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи /а.с. 69/.

Залученою до матеріалів справи копією довідки управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 28.03.18 №0000503163 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджено, що з 28.03.18 фактичним місцем проживанням позивача визначено м. Полтава Полтавської області /а.с. 83/.

29.03.18 позивач звернулась до Полтавського ОУПФ із заявою про запит її пенсійної справи з Буринського ОУПФ Сумської області та поновлення виплати пенсії за віком /а.с. 82/.

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 8.05.18 відновлено виплату пенсії за віком ОСОБА_2 /а.с. 91/.

Листом Полтавського ОУПФ від 17.10.18 вих. №24749/07-15 позивача повідомлено про відновлення пенсійних виплат з 1.04.17 /а.с. 14-15/. При цьому відповідачем зазначено, що фактично виплата пенсії за віком ОСОБА_2 проводиться Полтавським ОУПФ з жовтня 2018 року. Пенсійні кошти у розмірі 9217,18 грн за період з 1.04.17 по 30.09.17 будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, а пенсійні кошти за період з 1.10.17 по 30.09.18 у розмірі 21027,24 грн зафіксовано у виплатних документах та буде виплачено за наявності фінансування /а.с. 15/.

Пенсія за період з 1.04.17 по 30.09.18 фактично нарахована, однак її виплату не проведено /а.с. 97-105/.

Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо не виплати пенсії за період з 1.04.17 по 30.09.18, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

А відповідно до статті 46 Основного Закону, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3.05.96, ратифікована Законом України від 14.09.06 №137-V, яка набула чинності для України з 1.02.07, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).

Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 9.07.03 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною третьою статті 4 названого Закону встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 згаданого Закону передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 49 вказаного Закону, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 1 Закону України від 20.10.14 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи /частина перша статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"/.

Відповідно до частини другої статті 7 названого Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5.11.14 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних відносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509.

Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. N 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Пунктом 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.06.16 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", встановлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.18 №335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 8.06.16 №365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", зокрема, пункт 15 викладено в такій редакції "Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.".

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Право громадянина на отримання пенсії є складовою частиною права на соціальний захист, гарантованого Конституцією України та Європейською соціальною хартією (переглянутою) від 3.05.96.

Відповідач не заперечує, що пенсійні виплати ОСОБА_2 за період з 1.04.17 по 30.09.18 фактично нараховані, але їх виплату не проведено у зв'язку з анулюванням довідки внутрішньо переміщеної особи.

Водночас, позивачем поновлено реєстрацію внутрішньо переміщеної особи, а виплата пенсії ОСОБА_2 фактично проводиться Полтавським ОУПФ з 1.05.18.

Відповідач не заперечує право позивача на одержання пенсії за віком за період з 1.04.17 по 30.09.18, однак, зазначає, що відповідні пенсійні виплати будуть проведені після затвердження Кабінетом Міністрів України окремого порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.18 №335, та виділення відповідного бюджетного фінансування.

Оцінюючи такі твердження пенсійного органу, суд зауважує, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

У преамбулі до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Суд враховує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами.

Водночас, як визначено статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що статус внутрішньо переміщеної особи надає такій особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

До того ж, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено судом під час розгляду справи, право на отримання позивачем пенсії відповідачем не оспорюється, однак зазначене право піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України. Зокрема, такі обмеження не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також не відповідають вимогам статті 46 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що пенсію ОСОБА_2 за період з 1.04.17 по 30.09.18 можливо виплатити лише після виділення відповідного бюджетного фінансування, адже як передбачено наведеними вище приписами частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується у грошовій формі щомісяця. У свою чергу, призупинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі не передбачає зупинення нарахування такої пенсії та, відповідно, виділення коштів для проведення її виплати.

Полтавським ОУПФ у листі від 17.09.18 вих. №21846/07-15 /а.с. 17-18/ зазначено, що на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 8.05.18 про відновлення ОСОБА_2 пенсійних виплат позивача взято на облік з 1.04.17 за фактичним місцем проживання у м. Полтаві.

Таким чином, особою, відповідальною за проведення фактичної виплати ОСОБА_2 пенсії за віком за спірних період є Полтавське ОУПФ.

А оскільки відповідачем такі виплати не проведені, суд визнає протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_2 за період з 1.04.17 по 30.09.18.

Окрім того, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд, зважаючи на здійснення нарахування пенсійних виплат ОСОБА_2 за спірний період та наявну у матеріалах справи інформацію про фактичний розмір таких виплат, що загалом становить 30244,42 грн (за період з 1.04.17 по 30.09.17 - 9217,18 грн та за період з 1.10.17 по 30.09.18 - 21027,24 грн - а.с. 15), керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з Полтавського ОУПФ заборгованість виплати пенсії за віком ОСОБА_2 у розмірі 30244,42 грн.

Відтак, позов ОСОБА_2 належить задовольнити частково.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення суду належить допустити до негайного виконання у межах виплати суми пенсії за один місяць у розмірі 1482,03 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.18 позивача звільнено від сплати судового збору.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

За таких обставин, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.

У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

До того ж, суд враховує, що згідно з приписами частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

А відповідно до частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, у разі ухилення відповідача від добровільного виконання судового рішення таке рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача у визначений судом строк з моменту набрання законної сили рішенням суду подати звіт про його виконання належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-263, 291, 371, 372, 373, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії за віком за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2018 року.

Стягнути з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769; вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) на користь ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 20 листопада 1997 року; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3) заборгованість з виплати пенсії за віком за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2018 року у розмірі 30244,42 грн (тридцять тисяч двісті сорок чотири гривні сорок дві копійки).

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області нарахувати та виплатити пенсію за період з 1 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року відмовити.

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення суми пенсії за віком за один місяць у розмірі 1482,03 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят дві гривні три копійки).

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про встановлення судового контролю відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кукоба