Рішення № 79166858, 15.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2372/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Котовський винзавод" згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 26.04.2018р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 січня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод», в якому позивач просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ "Котовський винзавод" (код ЄДРПОУ 30827073) згідно рішення ГУДФС в Одеській області від 26.04.2018р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Головного управління ДФС в Одеській області №2799 від 25.04.2018 р. призначено проведення фактичної перевірки ТОВ "Котовський винзавод" (код ЄДРПОУ 30827073) за адресою: Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 220, де останнім здійснюється господарська діяльність. Однак посадовими особами ТОВ "Котовський винзавод" відмовлено в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що згідно норм чинного законодавства є підставою для застосування адміністративного арешту такого платника податків.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що наказ Головного управління ДФС в Одеській області №2799 від 25.04.2018 р. про проведення перевірки був прийнятий контролюючим органом неправомірно та не відповідав вимогам чинного законодавства, оскільки не містив конкретної підстави для проведення фактичної перевірки, а містив лише зазначення норм ПК України. Крім того, посилаючись на пп.94.19.1 п.94.19 ст. 94 ПК України, позивач зазначив, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом та на час розгляду даної справи арешт майна платника податків ТОВ "Котовський винзавод", застосований рішенням від 26.04.2018р., є припиненим в силу закону, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).

Ухвалою суду від 21.06.2018р. за клопотанням представника відповідача провадження по вищезазначеній справі було зупинено на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України до набрання законної сили рішенням у справі №815/1978/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ ДФС в Одеській області Г.В. Мілютіна № 2799 від 25 квітня 2018 року про проведення фактичної перевірки ТОВ "Котовський винзавод" (код ЄДРПОУ 30827073).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання по справі на 10.01.2019 р. о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їз задовольнити.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 р. від управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС в Одеській області на ім'я начальника Головного управління ДФС в Одеській області надійшла доповідна записка щодо надання дозволу на проведення фактичної перевірки ТОВ «Котовський винзавод» (код ЄДРПОУ 30827073) (а.с. 17- 18).

25.04.2018 р. Головним управлінням ДФС в Одеській області видано наказ №2799 про проведення з 25.04.2018р. фактичної перевірки ТОВ «Котовський винзавод» (код ЄДРПОУ 30827073) тривалістю 10 діб; перевіряемий період з 16.12.2017 р. - по дату закінчення фактичної перевірки (а.с. 16).

На підставі наказу видано направлення на перевірку №№915, 916 від 25.04.2018р. (а.с.14-15).

25.04.2018 р. посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області на підставі направлень №№915, 916 від 25.04.2018 р. здійснено вихід на перевірку за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ «Котовський винзавод»: Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 220, за результатами якого складено акт про відмову від допуску посадових осіб ДФС до перевірки №449/15-32-40-01, копія якого отримана посадовою особою ТОВ «Котовський винзавод» ОСОБА_2 25.04.2018 р. о 15:30 год. (а.с. 13).

Посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області також складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку №450/15-32-40-01 від 25.04.2018 р. (а.с. 19).

26.04.2018 р. перший заступник начальника Головного управління ДФС в Одеській області надав начальнику Головного управління ДФС в Одеській області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Котовський винзавод» (код ЄДРПОУ 30827073)» (а.с. 11).

За змістом вказаного звернення посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ТОВ «Котовський винзавод» відмовлено в допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що підтверджує наявність обставин, передбачених ст.94 розділу II ПК України, для застосування умовного адміністративного арешту.

Начальником Головного управління ДФС в Одеській області о 15 год. 30 хв. 26.04.2018 р. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Котовський винзавод» (код ЄДРПОУ 30827073)», що здійснює свою діяльність за адресою: Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 220 (а.с. 12).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій заявника щодо застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу, який повинен відповідати вимогам п.81.1 ст.81 ПК України, та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред'явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.

Згідно пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Правову оцінку правомірності прийняття наказу Головного управління ДФС в Одеській області №2799 від 25.04.2018 р. надано судом під час розгляду справи №815/1978/18.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. у справі №815/1978/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ ДФС в Одеській області Г.В. Мілютіна, від 25 квітня 2018 року № 2799 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Котовський винзавод" у повному обсязі.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2018р. у справі №815/1978/18 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2018р. залишено без змін.

За приписами ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені ст. 94 ПК України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 632 від 14.07.2017 р. Вказані нормативно-правові акти передбачають, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.6 п.94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

При цьому п. 94.5 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п. 94.10 ст. 94 ПК України).

Суд звертає увагу, що арешт майна є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання платником податків передбачених законом обов'язків.

Арешт може бути накладено на майно строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником контролюючого органу (його заступником), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, якщо власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника контролюючого органу, призначеного його керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Згідно пп. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів та передбачено право зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

За змістом ч. 2 ст. 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити визначені цією нормою відомості.

Судом встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2019р. у справі № 815/2010/18 було відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків.

З урахуванням приписів ч. 5 ст. 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник у справі звернувся до суду в загальному порядку з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод», тобто з пропуском визначеного ч. 2 ст. 283 КАС України строку.

При цьому, станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з п. 94.19 ст. 94 ПК України, свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 26.04.2018р.

З урахуванням встановлених судом обставин суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, у зв'язку з тим, що адміністративний арешт є припиненим.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 р. у справі №820/2040/17 (адміністративне провадження №К/9901/30940/18), яка з урахуванням приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, а саме усунення відповідачем порушення, що послугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом - отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, а також те, що позивач є субєктом владних повноважень, правові підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) до товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» (65007, Одеська обл., місто Одеса, провулок Вознесенський, будинок 2 А; код ЄДРПОУ 30827073) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Котовський винзавод" згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 26.04.2018р.,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.01.2019 р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.